
У публікації наголошується, нібито в Союзі вважали, що коли людина їсть тричі на день, то за одне приймання їжі потрібно з'їсти всього побільше. Можна згадати класичний радянський обід, який складався з трьох страв: велика тарілка супу чи борщу з хлібом, така ж із другим (найчастіше теж із хлібом) і компот, зазвичай із булочкою. Часто таке рясне приймання їжі за раз приводило до переїдання.

Сьогодні важко зустріти хоча б одну народжену за радянських часів людину, котру б турботливі батьки не змушували вранці їсти кашу. Найпопулярнішими тоді були манна, перлова, пшенична, гречана каші, які часто заправляли олією. Дехто дотримується цієї звички й сьогодні, проте замість корисних каш вибирає ті, які швидкого приготування. В останніх немає нічого хорошого – суцільний цукор і швидкі вуглеводи. Також зараз вибір смачних і корисних варіантів сніданків різноманітніший, тому, стверджують автори добірки поганих звичок з СРСР, немає сенсу обмежуватися кашами.

Про користь і необхідність пити достатню кількість хорошої чистої води за часів Радянського Союзу майже ніхто не говорив. Тому багато хто досі не усвідомлює, що для нормальної роботи організму потрібно вживати не менше двох літрів води на день.
У СРСР харчуватися сезонними овочами та фруктами, які були вирощені на його території, було не модою, а необхідністю. Екзотичні фрукти тоді були в дефіциті й добре, коли під Новий рік комусь вдавалося купити солодкі апельсини або мандарини. Сьогодні ж вибір овочів, ягід і фруктів незвично великий, отже, зупинятися тільки на місцевих продуктах немає сенсу. Набагато корисніше, підкреслюють фахівці, нарівні з традиційними яблуками, сливами і грушами, вживати "іноземні" банани, ківі, ананаси, нектарини та інші корисні продукти, збагачуючи організм вітамінами в будь-який час року.
Уряд Німеччини погодив зміни щодо соціальної підтримки біженців. Вони передбачають зменшення виплат для українців, які прибули до країни з квітня 2025 року, передають Патріоти України із посиланням на Tagesschau.de. Домовленостей досягли Християнсько-д...
Старі хрести на міських цвинтарях та одиноких могилах в степах та полях України зазвичай налічують кілька сотень років. Здебільшого то намогильні камені запорожців XVI-XVIII століть, форма котрих походить від тамплієрського або мальтійського хреста, за...