11 листопада 2021 року закінчився термін пільгового розмитнення «євроблях», що передбачено Законом № 4643, який був ухвалений на початку нинішнього року і набрав чинності 15 червня. Нагадаємо, що цей документ дозволяв легалізувати автомобіль іноземної реєстрації — розмитнити його за зниженими тарифами і без оплати ввізного мита та ПДВ, що є обов'язковим при розмитненні всіх інших автомобілів, які ввозяться в нашу країну. Причому таке пільгове розмитнення було цілком доступним для людини, що дозволяє собі заправляти свою машину. Наприклад, сума митних платежів за легалізацію однієї з найбільш популярних в Україні «євроблях» Audi А6 2010 року випуску з дизельним двигуном об'ємом 3,0 літра обходилася 750 євро, а Opel Vectra 2007 року випуску з бензиновим мотором 2,2 літра — 570 Євро. Однак не всі вітчизняні користувачі таких авто скористалися цією можливістю.
За даними Державної митної служби, за 180 днів пільгового періоду українці легалізували 85 тисяч авто з єврономерами та поповнили держбюджет на 3 мільярди гривень. В Україні на час початку дії пільгового розмитнення налічувалося близько 500—700 тисяч таких машин. Тобто було легалізовано лише близько 17 відсотків.
Втім, причина такої малої кількості легалізованих авто криється не лише у відвертому небажанні їхніх власників сплачувати податки. Багато хто з них просто не мав такої можливості. Як розповів юрист організації «Авто Євро Сила» Іван Казачук, було як мінімум три категорії проблемних «євроблях». Наймасовіша — автомобілі, які робили перезаїзд в Україну з боку Росії (близько 150 тисяч машин). На такі труднощі переважно натрапляли водії з п'яти областей: Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської та Запорізької. Друга категорія — вантажівки-мікроавтобуси вагою до 3,5 тонн, двигуни яких не відповідають вимогам «Євро-5» (близько 50—70 тисяч авто). І третя категорія — «євробляхи», які заїхали в Україну 2021 року (від 65 до 70 тисяч). Всього близько 300 тисяч авто з єврономерами, що експлуатуються в нашій країні, не змогли скористатися пільговим розмитненням.
«Євробляхери» звинувачують у цьому згаданий Закон № 4643, яким було накладено відповідні обмеження. Вони не були скасовані, попри всі старання та звернення до влади активістів «Авто Євро Сили».
Чого ж тепер чекати користувачам таких автомобілів?
Цього разу влада зайняла досить жорстку позицію і більше не має наміру надавати відстрочок чи потурати користувачам нерозмитнених машин. Про що і заявив голова парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев: «Більше жодних відстрочок/пільгових періодів не буде. Тепер закон один для всіх. Прошу Національну поліцію вжити заходів щодо недопущення проїзду „євроблях“ вулицями та дорогами нашої країни».
Підтримують таку позицію і у МВС. Глава відомства заявив про готовність притягати до відповідальності власників авто із єврономерами. «На моїй пам'яті було три чи п'ять термінів для легалізації таких транспортних засобів. Поліція протягом цього часу не накладала штрафи. Але з 11 листопада Нацполіція виконуватиме передбачені законом норми, у тому числі й стягуватиме штрафи з порушників», — наголосив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.
А законом встановлено досить серйозну відповідальність за експлуатацію нерозмитненої машини. Зокрема:
При цьому поліція після притягнення водія «євробляхи» до відповідальності передає інформацію про порушника до Держмитслужби. А в такому разі покарання буде дуже відчутним — за прострочення вивезення транспортного засобу його користувачеві загрожує штраф 170 000 гривень або його конфіскація.
Таким чином, власникам авто з єврономерами загрожує щонайменше два штрафи — від поліції та від митниці. При цьому важливо зазначити, що оплата цих штрафів не звільняє власника від обов'язку розмитнити подібний транспорт або вивезти його за межі України. Позбутися нерозмитненої машини незаконним шляхом (здати на авторозборку, кинути на вулиці, спалити
Чи є вихід у користувачів автомобілів іноземної реєстрації, що спізнилися? Найпростіший і законний — легалізувати транспорт на нинішніх умовах, тобто розмитнити за митними ставками, що діють. Для цього доведеться сплатити:
Щоб було зрозуміло, наведемо приклади розмитнення сьогодні тих «євроблях», котрим ми робили розрахунки для пільгового періоду. Так, загальна сума митних платежів за Audi А6 2010 року випуску з дизельним двигуном об'ємом 3,0 літра і вартістю 4 100 євро коштуватиме вже 4 000 євро, а Opel Vectra 2007 року випуску з бензиновим мотором 2,2 літра і вартістю 3 500 євро — 2 800 євро. Як бачимо, ці суми щонайменше вп'ятеро перевищують ті, що передбачалися пільговими умовами, і порівняні з фактичною вартістю «євроблях».
Цілком очевидно, що зараз розмитнювати такі авто економічно недоцільно. Реальних виходів із ситуації залишилося небагато. Так, згідно з чинним законодавством з 11 листопада правом пільгового розмитнення можуть скористатися лише учасники ООС — для них така можливість все ще діє до 8 лютого 2022 року. Чи почнуть власники «євроблях» масово шукати знайомих військових, незрозуміло, але за пільговим тарифом один громадянин може розмитнити лише один автомобіль.
Схема такої легалізації «євроблях» цілком зрозуміла. Користувачі такого транспорту шукатимуть учасників ООС, які погодяться «повісити» на себе машину з єврономерами, розмитнити її на пільгових умовах, що діють для них, а потім передати її назад «євробляхеру». Але при цьому де-юре саме військовий стає власником машини, а колишній власник зможе експлуатувати її лише з дозволу учасника ООС.
Нагадаємо, що в Україні діє система автофіксації порушень правил дорожнього руху, і всі штрафи надходять фактичному господарю машини (на якого вона зареєстрована). Втім, згодом учасник ООС може переоформити цей автомобіль на «євробляхера», після чого той стане його законним власником.
До речі, деякі користувачі авто з єврономерами вдаються до відверто протизаконних способів легалізації, купуючи документи на аналогічну машину з українською реєстрацією, які планують використовувати як «оригінальні» для нерозмитненої «євробляхи».
«Це відбувається методом створення різного роду „двійників“, підробки техпаспортів та перебиття вин-кодів на кузові автомобіля. Люди просто купують документи на українські автомобілі, які були розбиті у ДТП, у власників яких залишилися всі папери і хто не проти на цьому заробити», — розповів Іван Казачук.
При цьому юрист попереджає, що подібні дії можуть закінчитися вельми плачевно. Зокрема, за це передбачено кримінальну відповідальність за двома статтями Кримінального кодексу — «Знищення, підробка чи заміна номерних агрегатів транспортних засобів» та «Підробка документів та використання таких».
«Іноді люди навіть не замислюються і від розпачу йдуть на такі дії, але вони можуть призвести до страшних наслідків, аж до в'язниці», — пояснює юрист. Так, за втручання в номерні агрегати загрожує штраф від 170 250 до 283 750 гривень, або виправні роботи терміном до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, а за підробку документів передбачено штраф до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за кримінальним справам один НМДГ становить 1 135 гривень), тобто космічна сума у 1 135 000 гривень, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Житель міста Полонне на Хмельниччині пропонував військовослужбовцям територіального центру комплектування $200, щоб відкупитися від мобілізації. Однак після відмови – застосував сльозогінний газ. Про це повідомила пресслужба Хмельницького обласного ТЦК...
У Швейцарії церква задля експерименту замінила у сповідальні священника на цифровий аватар Ісуса. Завдяки штучному інтелекту він у реальному часі відповідає людям на їхні запитання. Про це повідомили у The Guardian, передають Патріоти України. Інсталяц...