Кого не призвуть у листопаді 2026 року: повний перелік підстав для відстрочки

З 1 листопада 2026 року в Україні не запроваджують нових вікових обмежень для мобілізації. Основні правила залишаються чинними, а право не бути призваним або отримати відстрочку залежить від віку, сімейних обставин, навчання, роботи, стану здоров’я та інших підстав, визначених законом, передають Патріоти України.

26 жовтня Верховна Рада продовжила воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року.

Розглянемо, які категорії громадян мають законні підстави не бути призваними та за яких обставин можна отримати відстрочку.

Хто не підлягає мобілізації

Основні правила щодо відстрочки визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Окремі категорії громадян мають спеціальні законодавчі гарантії.

До них належать:

• Чоловіки до 25 років. За загальним правилом їх не мобілізують, якщо вони не належать до категорій військовозобов’язаних, які можуть бути призвані. Водночас існують винятки, зокрема для окремих офіцерів запасу та чоловіків, які проходили строкову військову службу.
• Чоловіки віком від 60 років. Їх не призивають під час мобілізації, проте вони можуть вступити на військову службу добровільно за контрактом.
• Жінки. Обов’язкова мобілізація жінок не передбачена. Вони можуть долучитися до війська добровільно. Перебування на військовому обліку для окремих категорій жінок саме по собі не означає обов’язкового призову.
• Звільнені з російського полону військовослужбовці. Для осіб, звільнених із полону та зарахованих у запас на відповідних законних підставах, передбачена можливість повернутися на службу лише за власним бажанням.
• Чоловіки віком 18–25 років після річного контракту. За дотримання визначених законом умов вони не підлягають призову протягом 12 місяців після звільнення.
• Окремі посадовці державних органів. Для народних депутатів, суддів та деяких інших категорій посадових осіб законодавство передбачає спеціальні гарантії.

Водночас важливо розрізняти звільнення від призову на визначених законом підставах і відстрочку. Відстрочка зазвичай має тимчасовий характер і діє, доки зберігаються обставини, що дають на неї право.

Хто може отримати відстрочку

Стаття 23 закону передбачає кілька основних груп підстав для відстрочки.

1. Сімейні обставини

Право на відстрочку за певних умов можуть мати:

• багатодітні батьки;
• чоловіки, які самостійно виховують неповнолітніх дітей;
• батьки дітей з інвалідністю або визначеними законом тяжкими захворюваннями;
• особи, які доглядають за родичами, що потребують постійного догляду;
• інші громадяни, які відповідають установленим законом критеріям.

Наявність сімейних обставин не завжди автоматично дає право на відстрочку: значення мають конкретна ситуація та документи, які її підтверджують.

2. Навчання

Відстрочку можуть отримати окремі категорії студентів. Спеціальні правила також передбачені для аспірантів, докторантів та інтернів.

Право на відстрочку залежить від освітнього рівня, форми та послідовності здобуття освіти й інших вимог законодавства.

3. Робота у сфері освіти та науки

Певні педагогічні, наукові та науково-педагогічні працівники також можуть претендувати на відстрочку. Враховуються посада, основне місце роботи та інші передбачені законом умови.

Для окремих працівників обов’язковою вимогою є зайнятість щонайменше на 0,75 ставки.

З якими захворюваннями можуть визнати непридатним до служби

Придатність до військової служби визначає військово-лікарська комісія (ВЛК). Вона керується Положенням про військово-лікарську експертизу, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 402, а також відповідним Розкладом хвороб.

За результатами медичного обстеження людину можуть визнати:

• придатною до військової служби;
• придатною до служби у військових частинах забезпечення;
• тимчасово непридатною;
• непридатною до військової служби.

Попередній статус «обмежено придатний» скасовано.

Серед станів, які за певного ступеня тяжкості можуть стати підставою для визнання непридатним, — серйозні захворювання серця та судин, тяжкі психічні розлади, окремі онкологічні захворювання, значні порушення зору або слуху, а також тяжкі захворювання нервової системи й опорно-рухового апарату.

Сам діагноз не гарантує звільнення від мобілізації. ВЛК оцінює перебіг хвороби, ступінь порушення функцій організму та результати обстежень. Через це люди з однаковим діагнозом можуть отримати різні висновки.

Чи звільняє інвалідність від мобілізації

Закон також передбачає право на відстрочку для осіб із встановленою інвалідністю незалежно від групи — за умови дотримання визначених законодавством вимог.

Для підтвердження права необхідні чинні документи, які засвідчують відповідний статус. Якщо інвалідність переглянули або обставини змінилися, може знадобитися повторне підтвердження права на відстрочку.

Що варто врахувати перед 1 листопада

Нових загальних правил мобілізації, які мали б набути чинності саме 1 листопада 2026 року, у матеріалі не зазначено. Тому під час оцінки права на відстрочку потрібно орієнтуватися на чинне законодавство та власні обставини.

Передусім варто перевірити, чи належите ви до категорії, яка має право на відстрочку, чи відповідаєте всім установленим умовам і чи маєте документи для її підтвердження. Актуальні вимоги наведені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та в Положенні про військово-лікарську експертизу.