Важливо знати: паски печуть тільки в чистий четвер. І ніколи в Страсну п'ятницю.
Вмитися, одягнути чисте, помолитися і щільно зачинити двері. І тільки після цього приступати до роботи. Такий розпорядок диктує сьогодні чистий четвер. Паски печуть тільки в чистий четвер. Чому – господині вже й не знають. Головне, кажуть, щоб не в Страсну п'ятницю. Тому що це вважається гріхом, повідомляють Патріоти України за матеріалами видання "Сьогодні".
- Процес готування паски займав колись цілу добу. Розпочинався він підготовкою опари у середу ввечері.
- Аби паска була жовтішою, жовтки, що використовуються для її приготування, залишали постояти на деякий час.
- У Чистий четвер вранці до опари додавали найкраще борошно й замішували тісто, яке згодом лишали підрости протягом кількох годин.
- Вже сформовані вироби мусили підійти ще й у формах. Цей процес займав, як правило, 2-3 години.
- Пекти паску можна було лише у ідеально чистій кухні. Напередодні газдиня мусила перемити увесь посуд та вичистити піч.
- Поганим знаком вважалося, якщо до хати зайде хтось чужий у той час коли господиня виймає з печі паску.
- За звичаєм, господині не дозволялося сідати й відпочивати, поки печеться паска. Вважалося, що у такому випадку, тісто обов’язково «впаде» й паска не вдасться.
Борошно для паски в будинок заносять ще ввечері. Щоб було тепле. Тоді тісто краще підніметься.
"Місити доти, поки не буде капати зі стелі... а я прийшла молода до неї за невістку, і думаю – як це капати зі стелі. Замішую-замішую, а зі стелі не капає, тільки тоді я додумалась – треба, щоб з обличчя капало", – жартує господиня.
Згодом тісто заговорюють: "Роби, пасочко, красна, як сонечко, пухка, як пір'ячко, і чистенька, як зілля".
Приготування паски на Прикарпатті – це багатогодинний ритуал. З десятками прикмет і забобонів.
"Не можна сваритися, двері не можна відчиняти, бо потік повітря холодного... і може впасти. Не можна, щоб люди були в домі", – ділиться секретами Марія Кравецька, господиня.
Піч теж розпалюють тільки жінки. Першою туди кладуть освячену гілочку верби.
Перед тим, як поставити паски в жар, господиня хреститься, потім – хрестить калачі та піч.
Готова паска – справжній витвір мистецтва. На ній має бути як мінімум десять символів. Хрест – як знак розп'яття, намисто – як символ єдності і жайворонки – як провісники весни.
Найбільше люди бояться, щоб паска не вдалася, тоді, кажуть, біди не уникнути.
Як відомо, найбільше місто Київщини, після самої столиці України, має багату історію. З Білою церквою міцно пов'язані імена великого князя Київського Ярослава Мудрого, гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, козацького полковника Семена Палія,...
У той час, як Кабмін готується збільшувати мінімальну пенсію українцям на 203 гривні - до 2564 гривень, деякі українці мають пенсійні виплати у сотні тисяч. Таку виплату отримують завдяки спеціальним пенсіям. Про це написав у своєму Telegram-каналі нар...
Приєднуйтесь
