Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Що може бути простіше за роботу водія в армії? Так часто-густо подумає пересічна людина. Мовляв, де там героїзм, ну, підвезти, завезти, відвезти людей чи вантажі. Проте все не так просто, як гадають інші. Уявіть переправу через річку, за якою ворог шкіриться щільним вогнем з артилерії, мінометів, танків, а над головою кружляють вертольоти й проносяться літаки, з яких на землю падає смертельне залізо. За таких умов доправити на зайнятий нашими військовими плацдарм підкріплення, боєприпаси, продовольство, медикаменти, а звідти забрати поранених і загиблих – робота не для слабкодухих. І з нею боєць однієї з аеромобільних бригад Десантно-штурмових військ із позивним "Кіпіш" справляється на всі сто, розказали про побратима у бригаді, передають Патріоти України.
"Бувало по-всякому. Одного разу просто пощастило, що ворожий танк відвернув гармату в інший бік, хоча не міг не бачити мою вантажну "ельку". Просто попхався туди, куди інші не їздять, виконав поставлене завдання з евакуації поранених", - зізнається військовий.
Говорить, що під час завдань про нагороди не думає зовсім. Навіть тоді, коли 24 серпня командир взводу наказав поголитися й вдягнути чисту форму. До останнього не знав, що представлений до почесної відзнаки Міністерства оборони України "За взірцевість у військовій службі" І ступеня.
"Родина пишається звісно, хоча я вважаю, що я виконую завдання нарівні з іншими", - говорить чоловік.
Цей призов не перший у біографії десантника. 2014 року пройшов першу хвилю мобілізації, разом зі ще двома братами захищали територіальну цілісність України на Донецькому напрямку. І нині вони втрьох у лавах однієї бригади звільняють Україну від того самого ворога, тільки вже на півдні.
"Хочу зробити щось корисне для держави, щоб не було соромно перед своїми дітьми, їх у мене двоє", - ділиться думками "Кіпіш". - Вони мають жити в мирі й не знати, що таке війна. Саме для цього ми зараз і робимо свою справу", - підсумовує герой.
57-річному американцю Сонні Грему з Джорджії пересадили серце 33-річного самогубці Террі Коттла. Після важкої трансплантації життя чоловіка почала поступово змінюватися, зрештою — він помітив, що повторює долю донора. Про історію, що трапилася у 1995 р...
Львів’янин Остап Грень з позивним "Філософ" у 47 років повернувся з війни з кардіостимулятором на серці. По ночах "мотор" бійця почав відбивати не більше 30 ударів на хвилину. Така ціна бойового досвіду старшого солдата в одному з батальйонів Нацгва...
