Астрономи знайшли незвичайну зоряну систему, у якій дві планети могли пережити загибель своєї центральної зірки. Про можливих космічних «зомбі» свідчить структура уламків навколо білого карлика J1328−1450, розташованого приблизно за 1600 світлових років від Землі, передають Патріоти України.
Відкриття може допомогти зрозуміти, що відбуватиметься із планетами Сонячної системи після того, як наше Сонце вичерпає запаси палива. Про це повідомляє Space.com.
Що знайшли дослідники
Навколо білого карлика J1328−1450 астрономи помітили диск із космічних уламків, який має незвичайну подвійну структуру. Він складається з двох стабільних кілець, розділених широким проміжком.
Саме ця прогалина зацікавила науковців. Вони припускають, що її могли сформувати два об'єкти, які залишилися після загибелі зоряної системи.
За оцінками дослідників, один із них за розмірами може бути порівнянним зі звичайним астероїдом Сонячної системи. Інший значно більший — його розміри можуть перебувати в діапазоні між Місяцем і Плутоном.
Науковці припускають, що це можуть бути планетезималі — тіла, які збереглися після масштабних змін центральної зірки.
«Нам уже деякий час відомо, що планети можуть зберегтися навіть після того, як їхня центральна зірка зазнає змін, однак це — перший приклад складної системи з подвійним диском із уламків і, можливо, двома вцілілими планетезималями», — заявив керівник дослідження, астроном Університету Трієста Нікола Джентілле Фузілло.
Що відбувається із зірками після загибелі
Білі карлики утворюються після того, як у зірок, подібних за масою до Сонця, закінчується водень у ядрі. Через це припиняється термоядерний синтез, який забезпечує тиск, необхідний для протидії власній гравітації зорі.
Ядро починає стискатися, а зовнішні шари розширюються. Зірка переходить у фазу червоного гіганта, під час якої її радіус може збільшитися в сотні разів.
Коли приблизно через п'ять мільярдів років така трансформація станеться із Сонцем, воно розшириться настільки, що може поглинути внутрішні планети Сонячної системи.
Згодом зовнішні шари зорі розсіються, а від неї залишиться щільне тліюче ядро — білий карлик. Навколо нього можуть сформуватися диски з уламків самої зорі та планет, які вона поглинула.
Однак відкриття J1328−1450 свідчить, що не всі планетарні об'єкти обов'язково зникають під час таких процесів. Деякі з них можуть пережити навіть перетворення своєї зорі на білого карлика.
Чому відкриття важливе для Сонячної системи
Раніше відомі диски уламків навколо білих карликів зазвичай мали вигляд єдиної плоскої структури. Натомість J1328−1450 відрізняється наявністю двох окремих кілець із широким проміжком між ними.
Саме така будова може вказувати на присутність об'єктів, які пережили стадію червоного гіганта. Водночас їхнє існування поки залишається припущенням учених, а не остаточно підтвердженим фактом.
Дослідження допомагає краще зрозуміти долю планетних систем після загибелі центральних зірок і дає можливість оцінити, які об'єкти можуть зберегтися після майбутньої трансформації Сонця.
Взимку 2026–2027 років в Україні може випасти на 20–40% більше снігу, ніж зазвичай. Однак це не означає, що протягом усього сезону країну накриватимуть снігопади. Через переважання теплого повітря з Атлантики значна частина опадів випадатиме у вигляді ...
У той час, як деякі пенсіонери можуть розраховувати на зростання виплат вже в листопаді, інші, навпаки, навіть не зможуть вийти на заслужений відпочинок у січні. Причина цього — набрання чинності змінами в законодавстві, передають Патріоти України. Так...
