"Куплену не хочу, бо вони слабенькі": Буковинець змайстрував собі труну та 15 років зберігає її в гаражі (відео)

Ярослав Малиш із села Яблуниця Конятинської громади на Буковині 15 років тому виготовив для себе труну зі смереки. Досі зберігає її у гаражі. Чоловік понад 40 років робить домовини для односельців та жителів сусідніх сіл. Деякі люди замовляють труни заздалегідь і живуть ще десятки років, передають Патріоти України.

Ярослав Малиш перейняв ремесло від батька. Коли той помер, чоловік почав виготовляти труни сам. Першу таку зробив у восьмому класі. Тоді на це пішла доба, зараз на це потрібно приблизно вісім годин. Одну з домовин майстер зробив і собі, щоб бути впевненим в якості.

«Собі труну зробив на совість. Куплену не хочу, бо вони слабенькі. Починають закидати глину, то зразу провалюється, а моя – ні, бо це груба дошка. Спочатку мої діти боялися цієї труни, то ховав її всюди – і на сіно», – розповідає майстер. Чоловік майструє труни за традицією свого регіону: кладе стружку зі смереки, аби тіло не лежало на голій дошці, а також вирізає маленьке віконечко, «як у хаті».

Майстер зберігає у себе деякі труни, які у нього замовили заздалегідь.«Замовили два роки тому. Одну труну подружжя забрало до себе, а інша у мене зберігається. Поки жінка жива і дід старий. Коли дід помре, то заберуть цю», – каже Ярослав.

Майстер за 40 років виготовив сотні трун. Зараз робити їх легше: у майстерні Ярослава є сучасний станок. Раніше все робилося вручну – дошки стругали, шліфували та лакували самотужки, навіть без електрики. «Звідки я родом, то все робили вручну. І я робив, бо так батько вчив, а тепер легше: є станок», – додає майстер.

Загалом буковинець є майстром по дереву. Крім трун, накривав криниці та хати. Водночас розповідає, що зараз молодь не хоче займатися цим ремеслом, тому традиція поступово залишається лише за старшим поколінням.

«Раніше у колгоспах були столярні цехи. Там були двоє чоловіків, які робили труни: хтось помер – одразу замовили й зробили. А тепер вже по людях ходять і питають, хто може зробити. А з молоді ніхто не хоче».