Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
В середні віки королівський титул надавався владою або Римських понтифіків, або очільниками Священної Римської імперії (папи та імператори довгий час змагались за виключне право на цей привілей,-ПУ). Тому найвпливовіші правителі Русі після прийняття християнства Володимир Святославич, Ярослав Мудрий, котрі орієнтувалися на Візантією не могли та не намагалися особливо отримати західноєвропейську титулатуру яка відповідала б достоїнству їхньої держави.
Статус королівства і відповідну значимість в очах європейських монархів Русь-Україна насправді набула не 1253 року з коронацію Данила Романовича, а на 78 років раніше - у 1075 році. Цей факт недавньої історії був добре відомий і королю Данилу і Папі. А коронація володаря Галицько-Волинської держави сприймалася сучасниками як продовження традиції, а не її започаткування, переконує історик Олександр Алфьоров у своєму You Tube, котрий нагадав добре відомий фахівцям факт першої спроби тісної взаємодії правителя Русі з Римо-Католицьким керівництвом християнського світу.
Трірський псалтир засвідчує коронацію першого короля Русі - Петра І, який більш відомий як Ярополк Ізяславич. На ілюстрації зображено, що коронує нашого князя сам Ісус Христос. А за спиною у нього стоїть апостол Петро, у честь якого був названий наш король.
Це святий Ярополк, якого коронував у Римі святий Папа Римський у 1075 році, коли цей онук Ярослава Мудрого приїхав до Італії просити допомоги своєму батькові у відстоюванні прав на київський стіл перед братами.
Саме з того часу і почало існувати королівство Русь, бо Ярополку була видана королівська корона від імені престолу Святого Петра. Такий статус прирівнював в очах тогочасної Європи наші землі до Франції, Англії, Угорщини, Польщі. Титулатурою королів Русі після падіння Галицько-Волинської держави протягом століть тішилися різні іноземні правителі, зазначають ПУ, аж до 1918 року, коли була ліквідована Австро-Угорська монархія. Віденські імператори були останніми, хто серед іншого значилися королями Русі за титулатурою королів Галичини та Володимирії (офіційно прийнята ще Галицько-Волинськими Даніловичами).
Ярополк Ізяславич (у хрещенні - Петро) - це третій син великого князя київського Ізяслава Ярославича, онук великого князя Київського Ярослава Мудрого. Ім'я князю, своєму онуку, дав сам Ярослав Мудрий.
Саме Ярополк створив культ Бориса і Гліба, а також апостолів Петра і Павла на наших теренах. Дата канонізації Ярополка невідома, але, очевидно, вона сталась вже у XII ст.
Під час міжусобних воєн у 1075 році Ярополк ризикував втратити владу. Тож він вирушив до Риму, де зустрівся з папою Григорієм VII, щоб отримати підтримку. Папа коронував у Римі Ярополка Ізяславича і надав йому лен Святого престолу на Руське Королівство, за якою влада в Києві повинна була належати королю, як зазначено в документі, Ізяславові та його спадкоємцеві Ярополкові. Однак Ярополку не спромігся втримати Київ після загибелі батька. Після кількох років міжусобних князівських війн примирився з дядьками та двоюрідними братами, отримавши у володіння за погодженням з родичами та законом старшинства Ярослава Мудрого князівство Волинське. Однак 1086 року був зрадницьки вбитий за наказом дальнього родича. Похований у Києві, на території теперишнішнього Михайлівського Золотоверхого монастиря, у церкві Св. Петра, яку він почав будувати.
Зі смертю Ярополка-Петра його нащадки вже не змогли наблизитись до київського столу та отримати підтвердження королівського титулу від Римського понтифіка.
З 10 червня 2026 року паперові трудові в Україні втратять обов’язковий статус, а облік стажу повністю перейде в електронний формат.Однак, непрацюючим пенсіонерам не потрібно оцифровувати трудову книжку, адже всі дані вже зберігаються в Пенсійному фонді...
У Гамбурзі воскова фігура покійної королеви Єлизавети II раптово стала об’єктом гучних обговорень — і зовсім не через корону чи мантію. Відвідувачів музею «Паноптикум» здивувала, а подекуди й обурила деталь, яку складно не помітити: на маківці фігури в...
