Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
В середні віки королівський титул надавався владою або Римських понтифіків, або очільниками Священної Римської імперії (папи та імператори довгий час змагались за виключне право на цей привілей,-ПУ). Тому найвпливовіші правителі Русі після прийняття християнства Володимир Святославич, Ярослав Мудрий, котрі орієнтувалися на Візантією не могли та не намагалися особливо отримати західноєвропейську титулатуру яка відповідала б достоїнству їхньої держави.
Статус королівства і відповідну значимість в очах європейських монархів Русь-Україна насправді набула не 1253 року з коронацію Данила Романовича, а на 78 років раніше - у 1075 році. Цей факт недавньої історії був добре відомий і королю Данилу і Папі. А коронація володаря Галицько-Волинської держави сприймалася сучасниками як продовження традиції, а не її започаткування, переконує історик Олександр Алфьоров у своєму You Tube, котрий нагадав добре відомий фахівцям факт першої спроби тісної взаємодії правителя Русі з Римо-Католицьким керівництвом християнського світу.
Трірський псалтир засвідчує коронацію першого короля Русі - Петра І, який більш відомий як Ярополк Ізяславич. На ілюстрації зображено, що коронує нашого князя сам Ісус Христос. А за спиною у нього стоїть апостол Петро, у честь якого був названий наш король.
Це святий Ярополк, якого коронував у Римі святий Папа Римський у 1075 році, коли цей онук Ярослава Мудрого приїхав до Італії просити допомоги своєму батькові у відстоюванні прав на київський стіл перед братами.
Саме з того часу і почало існувати королівство Русь, бо Ярополку була видана королівська корона від імені престолу Святого Петра. Такий статус прирівнював в очах тогочасної Європи наші землі до Франції, Англії, Угорщини, Польщі. Титулатурою королів Русі після падіння Галицько-Волинської держави протягом століть тішилися різні іноземні правителі, зазначають ПУ, аж до 1918 року, коли була ліквідована Австро-Угорська монархія. Віденські імператори були останніми, хто серед іншого значилися королями Русі за титулатурою королів Галичини та Володимирії (офіційно прийнята ще Галицько-Волинськими Даніловичами).
Ярополк Ізяславич (у хрещенні - Петро) - це третій син великого князя київського Ізяслава Ярославича, онук великого князя Київського Ярослава Мудрого. Ім'я князю, своєму онуку, дав сам Ярослав Мудрий.
Саме Ярополк створив культ Бориса і Гліба, а також апостолів Петра і Павла на наших теренах. Дата канонізації Ярополка невідома, але, очевидно, вона сталась вже у XII ст.
Під час міжусобних воєн у 1075 році Ярополк ризикував втратити владу. Тож він вирушив до Риму, де зустрівся з папою Григорієм VII, щоб отримати підтримку. Папа коронував у Римі Ярополка Ізяславича і надав йому лен Святого престолу на Руське Королівство, за якою влада в Києві повинна була належати королю, як зазначено в документі, Ізяславові та його спадкоємцеві Ярополкові. Однак Ярополку не спромігся втримати Київ після загибелі батька. Після кількох років міжусобних князівських війн примирився з дядьками та двоюрідними братами, отримавши у володіння за погодженням з родичами та законом старшинства Ярослава Мудрого князівство Волинське. Однак 1086 року був зрадницьки вбитий за наказом дальнього родича. Похований у Києві, на території теперишнішнього Михайлівського Золотоверхого монастиря, у церкві Св. Петра, яку він почав будувати.
Зі смертю Ярополка-Петра його нащадки вже не змогли наблизитись до київського столу та отримати підтвердження королівського титулу від Римського понтифіка.
У Києві дітей травмувалися на канатній дорозі у парку «Перемога», їх госпіталізували. Про це повідомляє поліція Києва, передають Патріоти України. «Встановлено, що вчора ввечері двоє малолітніх зіткнулись під час катання на атракціоні, внаслідок чого о...
Користувачі, які діляться чатами з ChatGPT через кнопку "Поділитися", можуть неочікувано зробити їх видимими для всіх у результатах Google. Частина таких сторінок містить чутливі подробиці -від історій про психологічні труднощі до даних, що дозволяють ...
