Музейники показали дорогоцінну чашу, власник котрої належав до еліти Чернігівського князівства і навіть був письменним

Зустріти кириличні написи на предметах часів Княжої Русі дуже важко і в колекціях українських музеїв таких речей зовсім небагато, точніше - одиниці. Найбільш відомі з них - написи на срібних монетах часів князя Володимира Великого кінця 10 - початку 11 століття. Але у колекції є один цікавий предмет, який раніше не демонстрували.

На якому предметі можна побачити приклади писемності часів Княжої Русі, розповідає допис "Скарбниці" Національного музею історії України в Facebook.

За словами археологів, напис на піддоні срібної чаші 11-12 століття, яка була знайдена під час будівельних робіт у Чернігові ще у 1957 році, дуже цікавий. Зараз ця чаша знаходиться у Скарбниці Національного музею історії України.

В першу чергу увагу глядача звісно притягує не графіті, а сам вироб мистецтва. За визначенням фахівців, цю масивну чашу (висота 12 см, діаметр 26 см, - ПУ) виготовили за вірменськими мотивами в майстерні однієї зі східних провінцій Візантійської імперії. Такі вишукані, дорогоцінні предмети потрапляли на землі Русі як весільні та дипломатичні дарунки, а також внаслідок торговельного обміну. Не можна виключати, що це був військовий трофей: або внаслідок походів на Балкани, або проти степових кочовиків, чиї ватажки також мали дорогоцінні вироби грецьких майстрів.

Тогочасну вартість чаши оцінити не просто. Вишукана річ могла коштувати першому покупцеві в кілька разів більше витраченого срібла та золота.

Варто відзначити, що тогочасний Чернігів мало поступався за багатством стольному Києву, і мешкало там чимало заможних осіб.

Чаша має оригінальну форму, яку визначають дванадцяти опуклих сегментів з карбованими та гравірованими зображеннями воїнів-вершників, тварин та птахів. У позолоченому медальйоні на дні чаші зображено сцену з юнаком, який грає на арфі, та дівчиною, що сидить поряд.

За словами науковців, це імовірно зображення біблійного царя Давида-Псалмоспівця та алегоричної фігури Мелодії.

На зовнішній стороні піддона гострим предметом нанесено з одного боку щонайменше 10 ліній, а з протилежного - ім'я NAYMЪ.

Ким був Наум - боярином, воєводою чи священником - невідомо. Це ім'я старозавітного пророка не було популярним у Давній Русі. Але ще з тих часів українці вшановували такого пророка як Наума Грамотника, і вважали його покровителем знань, розуму та доброчесності.

Вчені нагадують, що мова - це душа кожної нації, її найціннішій скарб, що проникає усюди й дає можливість людині пізнати світ. А писемність дозволяє спілкуватися з людьми інших культур та інших часів, засвоювати збережений досвід людства і вічні духовні цінності, передаючи їх з покоління в покоління.