Найбільша загадка Чернігова, що стала загальноєвропейською сенсацією археології 19-го століття: Який володар насправді похований у Чорній Могилі

Найпоширеніша легенда, що там похований князь Чорний –засновник Чернігова. Правда в тому, що там дійсно поховання, багате поховання і, скоріш за все, князівське, зазначають Патріоти України. Як і коли досліджували найбільш загадкове місце у центрі Чернігова розповідає Олександра Федоренко з Чернігівськох Медіа Групи.

Розкопки кургану проводив професор Дмитро Самоквасов у 1872–1873 роках, тобто ми зараз би сказали, два польових сезони. Після чого курган більше не досліджувався археологічно. Знахідки з поховання Самоквасов представив на ІІІ Археологічному з’їзді в Києві у 1874 році.

На момент початку розкопок курган мав висоту 11 метрів і окружність 125 метрів, а з південного та західного боку був помітний рів шириною 7 метрів, який у давнину сягав глибини 4 метрів. Дослідження виявили складний поховальний обряд із кремацією.

Дискусії щодо того, кому саме належало поховання, тривають і досі. Невідомо точно, скільки людей було поховано — одна, дві чи три особи: можливо, воїн із дружиною або рабинею. Однак беззаперечним фактом є те, що знатність роду підтверджують колосальні розміри кургану, а поховання було здійснене з великими почестями.

Проблема полягає в тому, що курган був досліджений неповністю за методами XIX століття: було викопано лише центральну частину, і ймовірно, що знахідки можуть бути в бічних частинах кургану.

Первісна трактовка результатів розкопок свідчить, що курган був зведений між 960 та 970 роками, на завершальному етапі язичництва. Чернігів на той час вже існував щонайменше 100 років як місто, тож легенда про поховання князя Чорного-засновника міста відхиляється.

Радіовуглецевий аналіз фрагментів вугілля з поховального вогнища дав інтервал від 980 до 1025 років, остання дата дуже цікава. Згадайте, як швидко й потужено в Чернігові сів новий і перший літописний князь Мстислав Володимирович, заснувавши вже доказово чернігівське князівство у 1024 році.

Унікальність також у тому, що аналогів цих знахідок серед давньоруських курганів немає. Це величезний поховальний комплекс. Серед знайдених артефактів є мечі, що за останніми дослідженнями належать до західноєвропейського імпорту, а також багато побутових предметів, озброєння: кольчуга, шолом. Одна з найцікавіших знахідок — турячі роги зі срібною оковкою. Існує багато версій щодо зображень на цих рогах. Наприклад, академік Борис Рибаков бачив там втілення казки про Кощея.

Також було знайдено бронзову фігурку, яку трактують по-різному: від скандинавського бога Тора до гральної фігурки з популярної настільної гри хнефатафл.

Ці знахідки викликали сенсацію, особливо після Всесвітньої виставки в Парижі у 1878 році (Exposition Universelle de 1878). Британський музей навіть намагався викупити колекцію для своєї експозиції.

Усі знайдені артефакти були передані до Москви ще у 1870-х роках і зараз експонуються у Державному історичному музеї. У радянські часи були спроби повернути ці експонати, але вони виявилися безуспішними.