Намагався захистити сина та звинуватити ЗМІ: Як живе батько генпрокурора України, який подав до суду на дітей

Новий генеральний прокурор України Руслан Рябошапка, якого президент Володимир Зеленський назвав 100% своєю людиною, був призначений наприкінці серпня, але вже встиг потрапити в гучний скандал. Інформація про те, що його батько подавав до суду про стягнення аліментів зi своїх дітей, викликала потужний резонанс. Журналісти розбиралися, що насправді трапилося, знайшли батька генпрокурора на відстані 11 кілометрів від кордону з Росією й поговорили з ним. Патріоти України пропонують вам дізнатися подробиці.

У 2015 році Вишгородський районний суд Київської області розглядав позов про стягнення аліментів. За інформацією, яку оприлюднило інформагентство, Георгій Дем'янович Рябошапка звернувся до правосуддя, аби змусити дорослих дітей (Руслана й Людмилу) виконувати передбачені законодавством України обов'язки – утримувати непрацездатних батьків, що потребують допомоги.

У рішенні Вишгородського районного суду Київської області вказані обставини справи. "Позивач зазначає, що він є самотньою людиною, дорослі діти з травня 2011 року не підтримують із ним ніяких стосунків, на телефонні дзвінки не відповідають, житло в нього забрали, вигнавши на вулицю. Побутовими предметами першої необхідності він не в змозі себе забезпечити, вимушений просити сторонніх людей про допомогу. Крім того, є хворою людиною та потребує постійного лікування, перебуває на обліку в кардіолога та терапевта. За таких складних життєвих обставин, знаходячись на межі виживання та бідності й не отримуючи від дітей підтримки він змушений звернутися до суду з цим позовом. На підставі вищенаведеного, просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання батька ОСОБА_1 в розмірі 1\5 частини з усіх видів заробітку щомісячно", – йдеться у судовому рішенні.

Як бачимо, в рішенні дотримана конфіденційність. Замість імен і прізвищ, відповідно до законодавства, вказано ОСОБА_1 тощо.

Однак у червні, коли рішення про відкриття провадження щойно було ухвалене, не так ретельно підчистили внесену інформацію. "Проскочило" по батькові позивача – Дем'янович.

І останнiй, вже стовідсотковий доказ: на сайті "Судова влада" можна перевірити стан розгляду тих чи інших справ. Є інформація й стосовно справи №:363/2399/15-ц від 03.06.2015.

З повними іменами позивача й відповідачів.

Повний збіг – сім'ї-двійника у Вишгороді, звісно ж, немає. А саме тут позивався Георгій Дем'янович до своїх дітей. Саме в одній iз вишгородських багатоповерхівок зареєстровані мати й батько сьогодні вже генпрокурора України та його молодша сестра. Саме вони троє є власниками квартири.

ТАТУСЕВА ГОРДІСТЬ, МАМIНА РАДІСТЬ?

Вишгородський суд досить швидко розібрався зі справою й відмовив 69-річному пенсіонеру в його "домаганнях".

Підставами для відмови, як випливає з тексту рішення, стало те, що Георгій Дем'янович отримує пенсію за віком, яка на той момент становила аж 2551,56 грн і перевищувала встановлений законодавством прожитковий мінімум (1 176 грн у 2015 році). Також суд звернув увагу на те, що тому на правах спільної власності належала 1/3 квартири і він був власником автомобіля.

Згідно із законодавством, у батька Ряпошапки була можливість оскаржити рішення суду в апеляції, однак даних про це немає. Можна припустити, що літній чоловік передумав "воювати". Можливо, його відрадили або діти все ж звернули увагу на скрутне становище батька?

Коли батьки подають до суду на власних дітей – ситуація геть надзвичайна. Здебільшого, за допомогою таких позовів саме неблагополучні батьки (алкоголіки, що кинули раніше своїх дітей тощо) на старості років вирішують свої фінансові проблеми. Однак такою сім'ю Рябошапок точно не назвеш.

І тато, і мати генпрокурора – вчителi, якi багато років присвятили вихованню не тільки своїх, але й чужих дітей. Син і дочка добре вчилися, здобули вищу освіту, є сім'ї. Далеко не жебраки. Та хіба літнім батькам допомагають виключно мільйонери?

Людмила Рябошапка молодша за брата на чотири роки, адвокатка. Подавала декларацію після звільнення з посади заступниці начальника юридичної служби Південно-Західної залізниці. Сам Георгій Дем'янович викладав українську мову й літературу в київській школі-інтернаті №4 – там про нього тепло відгукуються. На пенсії вже вісім років, зараз йому 73.

Мешканці будинку, де жив Георгій Дем'янович до 2011 року, категорично відкинули припущення, що він охочий випити. Мовляв, тільки на свята – та й усього.

Після отриманої інформації ще важче усвідомити весь той жах, з яким чоловік звернувся до суду у 2015 році. Дві з половиною тисячі гривень пенсії – просто насмішка від держави за багаторічну працю. Як можна вижити на ці гроші? Як – без допомоги дорослих рідних дітей?

У голові не вкладається. І запитань більше, ніж відповідей.

ПРИКОРДОННИЙ РЕГIОН

Сусіди у Вишгороді розповіли, що Георгій Дем'янович справді вже давно тут не мешкає, але нещодавно приїжджав. Нам вдалося його розшукати на півночі України – на відстані всього 11 кілометрів від кордону з РФ.

Мiсто районного значення з населенням загалом майже вісім тисяч осіб. Природа незвичайна, ліси, а ось швидко дістатися сюди з Києва в разі потреби можна, напевно, тільки на вертольоті. Протягом 300 км є ділянки доріг, що геть убиті.

Ще один "бонус" вже в Чернігівській області – відсутність подекуди не тільки мобільного інтернету, але й зв'язку як такого. У самому ж містечку з гріхом навпіл "пробивав" модем із інтертелекомiвською карткою.

На в'їзді до населеного пункту, уздовж дороги – кинуті хати з порожніми очницями вікон. Але ближче до центру життя вже веселішає. Магазинчики – продуктові й "все за 4,99", кафе, гарний сквер. Однак відчуття, що час тут зупинився, важко позбутися.

Основна забудова – звичайні приватні будинки, проте є і п'ятиповерхівки. В одній із них і живе зараз Георгій Дем'янович зі своєю цивільною дружиною Катериною Іванівною – в її помешканні.

БАТЬКО ЗА СИНА

Розмова вийшла важкою. Моя суб'єктивна думка – батько наполегливо дотримувався стратегії усілякою ціною захистити сина. Головне – не нашкодити його кар'єрі (роботі). Чи оцінить?

Публікувати повну розшифровку розмови не бачу сенсу, як і тиснути на літню людину, домагаючись підтвердження очевидного. Тому наведу точні (і дуже характерні) уривки прямої мови Георгія Дем'яновича. А висновки кожен може зробити сам.

• "Думаю, вас цікавить інформація, яку вкинули в мережу – про мою сім'ю, сина й про нашi стосунки".
• "Звідки журналісти взяли й розмістили в соцмережах? Зараз, я думаю, без проблем можна щось скомпонувати й опублікувати, когось обмовити, вкинути фейк і так далі".
• "Я розумію, що син – публічна особа, але який iнтерес можуть становити наші стосунки?"
• "Без мого відома судова влада не могла виставити в реєстрі текст рішення з моїм прізвищем і т.д. Тому що коли мені потрібно взяти виписку судового рішення, я маю подати довідку, пред'явити паспорт, написати заяву. Суддя має підписати, а потім я вже отримую рішення. Так що мене теж цікавить, а може, там є продажні судді. На якій підставі вони надали цю інформацію? За це ж можна відповісти".
• "Ну, це ж не кримінальна справа, а цивiльна, була б кримінальною – тоді так" (про інформацiю на сайтi суду – прим.).

• А взагалі, коли він (Руслан Рябошапка – прим.) вибирався, проходив конкурс до Національного агентства з запобігання корупції, чомусь тоді не поставало це питання: був (суд – прим.) чи ні. І мене цікавить, як може вплинути на світогляд людини, зокрема мого сина, ось це рішення. Якщо він принципова людина, якщо не продажний? Не бере хабарів і так далі. Як може позначитися далі на його роботі? Це не має впливати".
• "Зараз ось вже говорять, що він не задекларував машину. Я знаю свого сина – він дуже пунктуальний чоловік. Щось пропустити? Ні. Він правознавець. Він не міг цього допустити. Тому що знає – за ним стежать. Що все обов'язково з'явиться в соцмережах. Але все-таки виходить, що він вже не задекларував машину".
• "Почали писати, що його діти живуть у Франції. А де їм жити, коли їхня мама живе й працює в Страсбурзі? Чому вкидається для мас така інформація?"

• "Мій син прийшов на цю посаду, щоб працювати. Комусь він, напевно, наступає на п'яти".
• "Він закінчив школу з медаллю, освіту здобув не аби яку. Він пройшов шлях від головного консультанта до заступника міністра юстиції, був членом НАЗК, працював у громадських організаціях, тобто показав себе як справді принципова людина, що не може розмінюватися на дрібниці. Але гроші зараз вирішують все. Знайшовся хтось продажний із суддів і розкрив інформацію".
• "У мене з моїми дітьми хороші стосунки й немає ніяких непорозумінь. Моя цивільна дружина може підтвердити, що місяць тому я був у сина, допомагав йому й так далі".
• "Ви бачите, що я не ханурик, не бомж, у мене вища освіта – закінчив університет. Я працював із дітьми й прищеплював їм любов насамперед до своїх батьків, любов до своєї Батьківщини – матері-неньки України".
• "Я не залишив дітей маленькими. Так склалося в моєму житті, що ми з дружиною розлучилися. Від цього ніхто не застрахований. Коли я пішов із сім'ї, діти були вже дорослими, самостійними, а синові – 35 років".

• "На кар'єру сина те судове рішення – було воно чи ні, подавав я до суду чи ні – не вплине. Як би цього не хотіли Лукаш, Дубинський... та інша кліка, яка побачила, що прийшла людина, яка буде наводити порядок".
• "Він моя дитина, я за ним стежу..."
• "Я працював у школі-інтернаті та бачив, як діти, яких віддавали туди, як вони ставляться до батьків, з якою любов'ю і повагою – хоча ті цього не заслуговували. Розумієте?"
• "Я вважаю, що мій син – моральний і має моральне право бути генеральним прокурором і очолювати цю галузь правознавства... Подобається комусь моя думка чи ні".
• "Свою частину квартири у Вишгороді я подарував своїм дітям. Минулого року я переписав свою частку на дочку – Рябошапку Людмилу Георгіївну. Я там прописаний, але у мене вже немає власності. Так ось, якби мене вигнали, тоді, напевно, і виписали б iз квартири".
• "Припустімо, подає батько до суду на сина, якого призначають на відповідальну посаду. Це може вплинути (на його роботу – прим.)? Не може і не має"
• "Для того, аби заспокоїти суспільство, я й кажу, що у мене з дітьми прекрасні стосунки. З невісткою, зятем. З усіма, хто є в моїй родині, хто залишився".
• "Онуків я бачив цього року, коли вони приїжджали до України. Я мав поїхати туди (до Франції – прим.), але не вдалося. Вони приїжджали влітку, ось мають приїхати восени".
• "Діти допомагають, якщо є необхідність. Ось місяць тому я захворів, лежав у лікарні – син і дочка допомогли ліками й грошима. До сина я звертався, коли у мене виникла проблема – зламалася машина, потрібна була оригінальна запчастина. Він замовив її, прийшла поштою".
• "Я працював у школі на півтори ставки, у мене хороша пенсія (у 2015 році йшлося про 2,5 тис грн. – прим.). А діти можуть підкинути мені якусь тисячу, п'ятсот гривень..."

P.S. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка за вересень заробив 128 тисяч 713 грн. Таку суму він відобразив у декларації, поданій 9 жовтня 2019 року.

P.S.S Знаючи номер справи, можна отримати інформацію на свій e-mail. З офіційного державного ресурсу.