Нашого цвіту по всьому світу: ТОП-5 легендарних українок, які правили іншими країнами (фото)

Про великих князів в історії України можна говорити годинами, проте мало хто знає про українок, які стали відомі за кордоном як княгині й навіть королеви, передають Патріоти України

Відомо, що князі Київської Русі віддавали заміж своїх дочок ще юними за монархів інших держав, щоб зміцнити міжнародні відносини.

1. Марія Добронега (1012-1087), княгиня Польщі

Марія Добронега – княжна київська, дочка Володимира Святославича й сестра князя Київського Ярослава Мудрого. Коли Марії було всього 6 років, вона разом із сестрами стала полонянкою польського короля Болеслава I. Король відвіз дівчат із собою до Польщі й оселив у палаці в візантійському стилі на відокремленому Ледницькому острові. Для полонянок із Києва в палаці також побудували домову церкву (тобто жінок не примушували приймати католицтво). Це підтвердили археологічні розкопки. Добронега жила там щонайменше до смерті Болеслава, аж до 1025 року. Після чого Марія стала дружиною Казимира I та княгинею Польщі.

2. Анастасія Ярославна (1028-1096), королева Угорщини

Ім'я "Анастасія" не фігурує ні в руських літописах, ні в угорських хроніках, де вона згадується як "дочка князя Русі". Та про Анастасію Ярославну є згадка в "Історії Польщі" Яна Длугоша (XV століття), отож це ім'я можна вважати умовним. Близько 1038 року вона вийшла заміж за угорського герцога Андраша, який, рятуючись від переслідувань із боку короля Іштвана I, втік до Києва. Там він зустрів Анастасію і вже 1046 році разом із княжною повернувся в Угорщину, де, захопивши престол, став королем, а Анастасія, відповідно, – королевою.

В Угорщині Ярославна заснувала кілька православних монастирів. Пізніше Андраша розбив параліч, і Анастасія дедалі більше займалася управлінням країною.

3. Анна Ярославна (1032-1089), королева Франції

Як і сестра Анастасія, Анна стала дружиною європейського монарха. Нею зацікавився овдовілий король Франції Генріх I – київську княжну він називав "втіленням краси та мудрості". Відомо, що Анна Ярославна дійсно була дуже освіченою: читала декількома мовами, писала кирилицею і глаголицею, знала історію і математику, добре малювала. У Європі XI століття така освіта була дивиною не тільки для жінок, але й для чоловіків-дворян.

Анна Ярославна зуміла стати помітною політичною фігурою і вплинути на зовнішню та внутрішню політику Франції. Вона мала гарну репутацію в Папи Римського, листувалася зі Святим престолом, а також подарувала Франції двох синів – майбутнього короля Філіпа I й графа Гуго, лідера Першого хрестового походу. Анна Ярославна вплинула навіть на французьку культуру. Так, Анна популяризувала правила особистої гігієни, сприяла розвитку освіти та багато іншого.

4. Євпраксія Всеволодівна (1071-1109), імператриця Священної Римської імперії

Євпраксія Всеволодівна – княжна з династії Рюриковичів, дочка князя Всеволода Ярославича, сина Ярослава Мудрого, і сестра Володимира Мономаха. Освіту Євпраксія отримала при київському княжому дворі й рано долучилася до західної культурної та духовної традиції.

Вона була двічі одружена. Окремо варто виділити її шлюб із Генріхом IV. У кінці 1093 року Євпраксія Всеволодівна, не витримавши грубого поводження з нею з боку чоловіка, покинула Німеччину й відбула до Каносси (Північна Італія), щоб засудити поведінку Генріха IV за допомогою посередництва Папи Урбана II. Церковні собори в Констанці та П'яченці, на яких виступала Євпраксія Всеволодівна, засудили поведінку короля. Пізніше вона повернулася до Києва та останні три роки життя провела в Андріївському жіночому монастирі як черниця.

5. Гюрем Хасекі-султан (1500-1558), султанка Османської імперії

Українка Анастасія Лісовська, відома в Туреччині як Гюрем Хасекі-султан, а в Європі – як Роксолана (так назвав її автор "Турецьких записок" Ог'єр Гізелін де Бусбек), була дочкою простого священника з Рогатина. Вона пройшла непростий шлях від рабині та наложниці до коханої дружини султана Сулеймана II та найвпливовішої жінки в його імперії.

Так, вона наповнила скарбницю грошима, відкривши винні лавки, і "заманила" в Стамбул великотоннажні торгові судна, поглибивши бухту Золотий ріг і реконструювавши причали. На вторговані гроші Роксолана розбудовувала султанський палац і будувала нові мечеті, лікарні, школи, будинки для людей похилого віку. Давала вона своєму чоловікові і слушні поради державницького характеру – до того ж як у питаннях внутрішньої, так і зовнішньої політики.