Науковці з'ясували, що "повзає" під дюнами Марса щовесни

Щовесни під дюнами Марса щось починає рухатися, і тепер науковці змогли з'ясувати, що саме. Про це пише Daily Galaxy 27 жовтня, передають Патріоти України.

Звивисті канали, які помітили на знімках марсіанських дюн, були схожі на сліди ерозії, спричиненої потоками рідини. Протягом десятиліть це здавалося переконливою ознакою того, що колись на Марсі була вода. Однак нове дослідження засвідчило, що ці борозни вирізає зовсім не вода, а сухий лід – твердий вуглекислий газ, який у марсіанських умовах поводиться зовсім інакше, ніж на Землі.

Уперше такі структури помітили 1999 року на знімках орбітальних апаратів. Науковці довго припускали, що їх створює тала вода, яка виникає навесні. Але дані засвідчили, що на поверхні Марса надто холодно й сухо, щоб там могла існувати рідка вода.

Команда науковців під керівництвом Лоннеке Релофс з Утрехтського університету вирішила відтворити марсіанські умови в лабораторії. У камері, яка імітувала низький тиск і температуру атмосфери Марса, вони запускали блоки твердого CO₂ похилими піщаними поверхнями. Камери фіксували поведінку льоду з різними кутами нахилу і типами ґрунту.

Як з'ясували, на спадистих схилах шматки льоду не просто ковзали – вони частково занурювалися в пісок, викидаючи матеріал назовні і прокладаючи звивисті ходи, майже ідентичні тим, які фіксують на Марсі.

Активізація відбувається кожної марсіанської весни. Узимку атмосфера Марса, багата на вуглекислий газ, замерзає й осідає на поверхню у вигляді шару сухого льоду завтовшки до 70 см. Із настанням весни цей шар починає випаровуватися. Решта фрагментів на вершинах дюн тріскається, зісковзує вниз і далі сублімує, витискаючи газ під собою і вирізаючи в піску характерні заглиблення. Це можливо лише на дрібнозернистих дюнах, що пояснює, чому такі борозни трапляються не всюди.

Процес пояснюють тим, що прозорий сухий лід пропускає сонячне світло, яке нагріває темний пісок під ним. Газ, який виникає, не знаходить виходу, тиск зростає, і в якийсь момент газ із силою виривається назовні, виштовхуючи пісок і формуючи борозни. Цей рух хаотичний, із безліччю вигинів, що пояснює змієподібні форми марсіанських каналів.

Науковці підрахували, що за низької марсіанської гравітації блоки сухого льоду завтовшки до 1 м можуть викидати пісок на відстань до 13 м. Дослідження формування рельєфу на інших планетах допомагає поглянути на геологічні процеси Землі по-новому, пояснила керівниця дослідження.

Космічна катастрофа, від якої неможливо врятуватися: Що таке бульбашка істинного вакууму, котра може спричинити кінець світу

п’ятниця, 20 листопад 2026, 22:40

Звичний нам Всесвіт теоретично може припинити існування у нинішньому вигляді через процес, який фізики називають розпадом хибного вакууму. За одним із можливих сценаріїв, у космосі раптово виникне крихітна бульбашка істинного вакууму, яка почне розширю...

Операція "Синиця": Ахтем Сеітаблаєв створив художню кінострічку про карколомну спецоперацію ГУР

п’ятниця, 20 листопад 2026, 21:38

Фільм Ахтема Сеітаблаєва «ГУР: Код Сікора», заснований на реальній спецоперації української розвідки «Синиця», вийде в український прокат у березні 2027 року. Стрічку вже готують до показу у 20 країнах світу, зазначають Патріоти України. . Як документ...