Це може здивувати! Навіщо Китай купляв у СРСР горобців

У кінці 1950-х років Китай розпочав масову кампанію боротьби з сільськогосподарськими шкідниками, що стала частиною аграрної політики Великого стрибка вперед (1958-1961). Одним із найбільш радикальних кроків було знищення горобців, яких оголосили серйозною загрозою для врожаю. Однак кампанія мала катастрофічні наслідки, які відчув Китай на собі ще довгий час після її завершення, передають Патріоти України.

Масштабне винищення горобців під час Великого стрибка стало трагедією для Китаю, яка принесла численні жертви та масштабні екологічні наслідки. Цей урок показав, як важливо правильно оцінювати баланс між економічними потребами та природною екосистемою. Історія Великого стрибка є нагадуванням про те, що нехтування природними законами може призвести до катастрофічних наслідків для цілого народу.

Чому китайці знищували горобців

У 1958 році Мао Цзедун, лідер Китайської комуністичної партії, закликав до боротьби з "чотирма шкідниками" — щурами, мухами, комарами та горобцями. Згідно з пропагандою, горобці завдавали величезних збитків сільському господарству, з'їдаючи величезну кількість зерна. За підрахунками науковців, ці птахи щорічно споживали зерна, достатнього для того, щоб прогодувати 35 мільйонів людей.

У кампанії брали участь мільйони китайців, серед яких були селяни, школярі, студенти, а також працівники міст. Всі вони повинні були кричати, бити в барабани та розмахувати ганчірками, стоячи на дахах будинків, щоб налякати горобців і не дати їм приземлитися (горобець може провести у повітрі лише 15 хвилин). Стомлені птахи падали на землю, де їх добивали люди. Крім того, горобині гнізда розорялися, яйця та пташенята знищувалися. Китайці також стріляли по птахах, що летіли.

Навіть дипломати не могли залишитися осторонь цієї кампанії. Наприклад, співробітники польського посольства в Пекіні відмовилися допустити активістів до території посольства для боротьби з горобцями. В результаті польське посольство було оточене ланцюгами барабанщиків, які били у свої інструменти протягом двох діб.

Перша успіхи та "побічні ефекти"

Через рік після початку кампанії дійсно відзначався покращений урожай. Китайська комуністична партія відрапортувала про успіхи. Проте вже через рік після масового винищення горобців, в екосистемі відбулися серйозні зміни. Внаслідок відсутності природного ворога, розпочався бурхливий розвиток шкідників, таких як гусениці та сарана, які завдали ще більшої шкоди урожаям.

Трагедія голоду та масштабні наслідки

Уже через два роки після початку кампанії Китай пережив масштабний голод, який забрав, за різними даними, від 10 до 30 мільйонів життів. Оскільки відсутність горобців призвела до зростання популяції шкідників, вирощування зернових стало ще складнішим завданням. Це стало уроком для Китаю, що агрономічна користь від горобців була значно більшою, ніж шкода, яку вони завдавали.

Китай купував горобців у СРСР та Канади

Внаслідок екологічної катастрофи Китай був змушений звернутися до Радянського Союзу та Канади за допомогою. Обидві країни погодилися надати допомогу і відправили живих горобців, щоб відновити їх популяцію в Китаї. Птахи швидко адаптувалися і розмножилися.

У результаті масового винищення горобців китайське керівництво стало більш обережним у своїх рішеннях щодо взаємодії з природою. У 1960 році Мао Цзедун визнав, що боротьба з горобцями призвела до більш серйозних наслідків, а деякі шкідники, як кліщі, стали ще більш небезпечними для сільського господарства. Влада надіслала указ, в якому закликала припинити знищення птахів.

У 1988 році китайський підручник для початкових класів отримав новий розділ, присвячений захисту горобців. Діяльність вчених, таких як Ченг Цо-син, який виступав на захист птахів, знайшла визнання у Китаї. Це відображало загальний зсув у ставленні до горобців і природи загалом.

Боротьба з горобцями, комахами та іншими шкідниками сільського господарства була частиною так званого "Великого стрибка" в Китаї.

Що спричинило Великий стрибок у Китаї

Великий стрибок – одна з найтрагічніших сторінок в історії Китаю. Ця політична кампанія, ініційована Мао Цзедуном у 1958 році, мала на меті стрімкий розвиток промисловості та сільського господарства, але призвела до масштабного голоду та економічного колапсу.

Ідея Великого стрибка полягала в тому, щоб перетворити Китай на потужну індустріальну державу за короткий термін. Для цього було запроваджено низку радикальних заходів:

• Колективізація сільського господарства: сільські господарства об'єднувалися в великі комуни, де все було спільним.
• Розвиток сталеплавильної промисловості: кожен громадянин, незалежно від професії, мав брати участь у виплавці сталі у дворових печах.

Наслідки Великого стрибка

Через неправильну організацію сільського господарства, природні катаклізми та політичні помилки виник гострий дефіцит продовольства. За різними оцінками, загинуло від 20 до 40 мільйонів людей.

Промисловість, що розвивалася хаотично, не змогла забезпечити країну необхідними товарами. Мільйони людей були заслані до трудових таборів або страчені за звинуваченнями в контрреволюційній діяльності.