"Гості у під’їзді є постійно - війна не стала на заваді. Ракетні обстріли обійшли наш будинок стороною. Він неушкоджений, тому ремонтувати мені нічого не довелося. Коли мене питають про будинок, то я жартую так: не переживайте, наш будинок під охороною ЮНЕСКО, всі попереджені, що бомбити його заборонено!", - жартує Володимир Чайка.
Майстер розповідає, що зараз в його незвичному під’їзді міняють ліфт. Він служив мешканцям з 1979 року. "Мене поросили на 5 і 7 поверхах зняти ліпнину навколо входу в ліфт – це потрібно для заміни кабіни. Скажу чесно, зривати ліпнину на 7 поверсі дуже шкода, бо її форма вже втрачена. Але треба, бо новий ліфт потрібен всьому будинку. Гадаю, як замінять підйомник, я зможу усе швидко відновити", - розповідає нам Володимир Чайка.
До слова, майстер прикрашає свій під’їзд вже 20 років. Пенсіонер розказує, що спочатку думав красиво оформити тільки сходову клітку біля своєї квартири. Але сусіди попросили зробити весь поверх. Потім попросили розширитися ще на один. Тепер планом Чайки є закінчити прикрашати сходову клітку до четвертого поверху.
"В 1997 році я пережив клінічну смерть. І з того часу хотілося встигнути зробити щось гарне, незвичайне для людей і себе. Деякі кажуть, що стиль моїх робіт схожий на бароко, але я не згоден – це просто мій стиль. Я часто переробляв свої роботи. Наприклад, стелю на своєму поверсі я чотири рази переробляв, поки вона мені не сподобалась. Тому і людям кажу – не робіть як я! Знайдіть свій стиль, і творіть по-своєму - боріться з сірістю!", - розповідає майстер.
Він додає, що доробити п’ятий поверх йому не дозволила пандемія коронавірусу, а тепер на заваді стала війна. "Я – оптиміст, тому не поспішаю. Мені уже 70 років, але сил і енергії вистачить, щоб усе доробити. Я вірю, що війна закінчиться нашою перемогою. Наші люди неймовірні – війна, обстріли, а вони приходять, щоб подивитись на наш під’їзд-Версаль. Це дуже мене радує і надихає", - ділиться з нами пенсіонер.
Люди - розглядають ліпнину, задають питання, щось обговорюють, фотографують.
"Нещодавно зустрів на сходах групу молодих людей, вони навіть вмовили мене з ними сфотографуватись - погодився. Приємно, що молодь це цікавить. А жінки з сусідніх будинків кажуть, що коли у них поганий настрій, то вони заходять в наш під’їзд, гуляють по поверхах і настрій одразу покращується. Це ж дуже добре! Мені приємно, що я об’єдную людей. До речі, з кожного обласного центру України у нас в домі були гості. Людям подобається те, що я зробив. І вони не проти змінити своє житло – це ж чудово!", - розповідає нам Володимир Чайка.
Майстер каже, що одного разу помітив у себе в під’їзді людей в старовинних костюмах. Вони робили якусь відео-зйомку. Володимир Васильович привітався з ними, та й забувся. А потім в одному з документальних фільмів було показано імператрицю Єлизавету Петрівну, яка спускається сходами палацу. Але замість "палацу" – стіни з ліпниною на Райдужній.
"Приємно, що тут вже й кіно знімають. Я радію від того, що навіть під час війни люди хочуть бачити щось красиве. І головне, що їм це подобається! І я їх розумію. Бо вони в звичайному типовому будинку, а відчуття, що ти в невеличкому палаці. Шкода, що я поки не можу завершити роботу над 5 поверхом. Але зроблю це обов’язково. Бо сусідам пообіцяв! Особливо дівчинці Лізі, яка дуже хотіла щоб мій Версаль дістався до її поверху", - обіцяє пенсіонер.