Невидима війна на виснаження? Епідемія гепатиту А в Україні - випадковість чи ні

В одній з центральних областей України у середині жовтня стався спалах захворювання на гепатит А, найбільший за останні 20 років. На 1 листопада у Вінницькій області зафіксовано 268 випадків захворювання. Наразі, на стаціонарному лікуванні у медустановах на початок листопада перебувало 120 пацієнтів (зокрема, 20 дітей), пише у своєму блозі на NV.ua народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Вікторія Вагнєр, передають Патріоти України.

Гепатит А до людського організму може потрапити двома шляхами: через їжу або воду. Двадцять років тому спалах епідемії на Луганщині був спричинений потраплянням стоків у водопровідну мережу. У випадку з Вінниччиною джерело інфікування досі не знайдене. І це насторожує. Другим тривожним дзвіночком можна вважати те, що зазвичай гепатит А — дитяча хвороба. А тут масове захворювання і серед дорослих, причому почалося вже і побутове зараження у родинах.

Відтак, відповідно до санітарних норм у області надзвичайна ситуація триватиме допоки фіксуватимуть нові захворювання на цей вірус. Відповідно до специфіки способу розповсюдження хвороби, ризики масштабування епідемії на всю країну дуже малоймовірний.

Гепатит А є досить типовим кишковою хворобою на наших теренах. Чому ж варто звернути на нього пильну увагу? Вражає легкість з якою нині підхоплюють це захворювання люди. Поодинокі випадки (не пов’язані спільним джерелом зараження) трапляються і у інших областях. Зокрема, у Івано-Франківській області протягом жовтня було підтверджені 12 заражень. Також сталося 11 госпіталізацій на Закарпатті. Всі ці випадки є свідченням глобальної проблеми: масовим зниженням імунітету населення країни.

Чому спалахи захворювань можливі?

Є два чинники, які створюють умови для виникнення епідемій. Перше — порушення санітарних норм. Не обов’язково йдеться про недбалість. Може бути і диверсія. Або, у разі завдання ударів по інфраструктурі, можуть бути пошкоджені об'єкти наприклад: каналізація, водопостачання, опалення. Відповідно такі дії можуть привести до підвищення ризику захворюваності.

Друге — готовність імунної системи людей протистояти атакам вірусів та бактерій. Головний ворог імунітету — перманентний стрес. Оскільки, гормони, які автоматично виробляються нашим організмом як реакція на стрес — адреналін та кортизол — спрямовані на короткострокове виживання, відтак цілеспрямовано пригнічують імунну систему. Відповідно людський організм стає мало захищеним перед будь-якими хворобами: від інфекційних до автоімунних.

Інші загрози епідемій

Будь-яка нова епідемія може розпочатися неочевидно. Наприклад той же гепатит А на початковому етапі мімікрує під грип: температура супроводжується головним болем та слабкістю. Потім з’являється нудота та діарея — але такі симптоми також трапляються при грипі. І лише на третьому етапі з’являється жовтяниця (шкіра та білки очей набувають жовтуватого відтінку). І лише на цьому — третьому — етапі стає очевидним, що це симптоми гепатиту. Тоді як хворий є заразним з перших проявів симптомів.

Отож українцям, з виснаженим війною імунітетом, можуть загрожувати епідемії, як типових для нашої території хвороб, так і «чорні лебеді» медичної сфери.

Зокрема, ще у вересні, стурбоване низьким рівнем вакцинації Міністерство охорони здоров’я України попереджало про високу ймовірність спалаху захворюваності на кір. Ще на початку року в країні зафіксували 43 випадки зараження. І не варто вважати цю хворобу неважливою. Епідемії кору циркулюють десь раз на п’ять років. Остання (2017−2019 років) призвела не лише до 120 тисяч хворих, але і, як мінімум, до 50 смертей.