Незабутні подорожі з бюджетом до 1000 грн: "Реліктова" залізниця України

Українські вузькоколійки, це перлини першої ідустріалізації Західної України. Діючих залишилось обмаль. Однак майже в кожній є своя незабутня "перчинка", котра вартує того, щоб зробити тур вихідного дня, молодим духом і завзятих, зазначають Патріоти України.

Наразі мова піде про вузькоколійні залізниці України. Перш за все потрібно розуміти, що під терміном “вузькоколійка” ми маємо на увазі не європейську колію стандартом 1435 мм (ширина стандартної залізничної колії в Україні 1520 мм), а про колію шириною 750 мм.

Такі залізниці були широко розповсюджені у 19-му та у першій половині 20-го сторіччя. Вузьку колію споруджували в основному для забезпечення транспортування сировини: на лісозаготівлях, гранітних кар’єрах, торфодобувних підприємствах, цукроварнях та ін. Доволі часто вузькоколійками поєднували цілі райони, вони перевозили господарські вантажі, пасажирів та в деяких регіонах відігравали важливу логістичну роль.

З часом, вузькоколійки поступово зникли. Їх витіснив автомобільний транспорт, а перевезення такими залізницями стало не рентабельним, як і добування торфу, та інша традиційна господарська діяльність. Втім, в Україні досі діють три вузькоколійні ділянки, які поціновувачі подорожей та романтики можуть відвідати та насолодитися епохою, що поступово відходить.

Найбільша діюча вузькоколійна залізниця Рудниця-Голованівськ знаходиться на кордонах Вінницької та Кропивницької областей. Довжина залізниці становить 130 км. Залізниця проходить лісостеповою частиною України переважно через поля та невеликі населені пункти. Втім, маршрут проходить через Південний Буг, має цікаві ділянки, тож для поціновувачів зеленого туризму та цікавих вражень, більш ніж трьохгодинний маршрут не стане перепоною. Крім того, на ділянці Рудниця-Голованівськ існує такий “артефакт”, як автомобіль “ГАЗ-12”, “ЗІМ” на залізничному ходу.

Більш відома ніж Рудниця-Голованівськ, але трохи менша за довжиною — ділянка вузькоколійки Антонівка — Зарічне протяжністю 106 км. Маршрут пролягає вздовж мальовничих краєвидів українського полісся. Протягом декілька годинної подорожі можна побачити невеликі дерев’яні мости, по яким потяг йде з максимальною швидкістю 5-10 км, помилуватися річками та заплавами.

Останньою з працюючих є Боржавська залізниця на Закарпатті. Залізниця є відомою та популярною серед відвідувачів регіону. Втім, потенціал залізниці досі не реалізовано, адже зі 100 км колишніх колій, наразі використовують лише 10.

Проблема вузькоколійок типова для інфраструктурних об'єктів України. Перебуваючи на балансі УЗ, вони є збитковими з точки зору вантажних перевезень. Втім, збагнути, що конкурентні переваги вузькоколійок не в ефективності вантажних перевезень, а в унікальності послуг для зеленого туризму, у чиновників не вистачає хоробрості та розуму.

На думку автора, вузькоколійні залізниці, передані у приватну власність, могли б стати візитівкою своїх регіонів та значно збільшити потенціали зеленого туризму. Більше того, автор статті переконує читачів, що такий вузькоколійний рух між курортами українського Причорномор’я та Приазов’я мав би шалений попит.