Організм жінки сам впорався з ВІЛ: Лікарі заявили про неймовірний прорив, що дає надію мільйонам

Вчені зафіксували випадок лікування ВІЛ-інфікованої жінки самостійно і без будь-яких препаратів - організм пацієнтки позбувся вірусу природним шляхом. Про це йдеться в дослідженні американських біологів, опублікованому в журналі Nature, передають Патріоти України.

Після вивчення клітин десятків ВІЛ-позитивних людей з дуже низькою концентрацією вірусу в крові дослідники звернули увагу, що вірус у них вбудований в неактивні частини геному. Зазначається, що це могло статися завдяки роботі імунної системи, яка знищила всі інші заражені вірусом клітини.

У деяких випадках в організмі взагалі не залишається клітин з потенційно активним вірусом. Хоча ВІЛ-інфікованим людям постійно потрібні лікарські препарати, які тимчасово пригнічують дію вірусу імунодефіциту, деякі пацієнти здатні обходитися без таблеток.

Таких дуже мала кількість - лише близько половини відсотка. Організм "елітних контролерів" або "нонпрогресорів" не здатний повністю побороти вірус, однак підтримує концентрацію вірусних частинок на такому низькому рівні, що не кожна тест-система здатна їх виявити.

Вчені досі не з'ясували, як таким людям вдається не дозволяти вірусу розмножуватися. Припускають або через міцний імунітет, або що їх система презентації антигену краще зв'язується з білками вірусу, через що імунітет швидше його помічає.

Група вчених під керівництвом Сюй Юй з Інституту Рэйгона (США) порівняла, як влаштовані провірусні резервуари у 64 "елітних контролерів" та 41 ВІЛ-інфікованого пацієнта, який приймає антиретровірусну терапію. З'ясувалося, що загальне число вірусних вставок в геномах клітин кісткового мозку у "нонпрогресорів" виявилося на порядок нижче, ніж у звичайних пацієнтів. Водночас відсоток незайманих вставок (без мутацій) у "контролерів" виявився вище майже втричі. У чотирьох "контролерів" 100 % вставок в геномі виявилися незайманими.

Дослідники провели філогенетичний аналіз, який показав, що в геномах "контролерів" є великі кластери однакових провірусних послідовностей. Імовірно, клітини з провірусом є нащадками однієї клітини, а не результатом незалежного вбудовування.

Після цього вчені з'ясували, де в геномі містяться вставки вірусу в клітинах "елітних контролерів". Виявилося, серед них багато позагенних і псевдогенних областей. Ці вставки розташовувалися далі від транскрипційно активних ділянок, ніж у звичайних пацієнтів. На них частіше знаходили гістони з репресивними епігенетичними маркерами - метильними групами, які сприяють скручуванню ДНК і гальмують транскрипцію.

Проте коли вчені заразили клітини "контролерів" ВІЛ, геноми увійшли в ДНК клітин хаотично, а на некодовані ділянки хромосом припали частки відсотка від усіх вставок. Так вчені встановили, що вся справа не в особливостях геному "контролерів", а у відборі, який проходять заражені вірусом клітини.

Під тиском імунної системи таких пацієнтів виживають тільки ті клітини, в яких провірус непомітний, тобто зміг вбудуватися в неактивну частину геному. І тільки ці клітини можуть розмножитися і сформувати клон, що містить вірус.

У деяких випадках завдяки такому відбору вірус майже зникає з організму. У двох учасників випробувань фахівці не змогли з першого разу виявити незаймані провіруси в геномі. Вони зібрали більше клітин, щоб провести повторний аналіз. В одного пацієнта виявили єдиний незайманий провірус і 21 дефектний. У жінки, яка жила з ВІЛ 25 років, виявили 19 дефектних (не здатних до розмноження) провірусів, і при цьому жодного цілого. Зауважується, що подібна ситуація була у "берлінського пацієнта" - першої у світі людини, якій вдалося позбутися ВІЛ.