"Вихованець львівського Пласту Тарас Піняжко, тепер – віденський архітектор, буквально за кілька годин розшукав могилу, керуючись отриманою від мене інформацією. Могила Льонера в стадії ліквідації із 1999 року (не проплачена). Поховання знаходиться на Мацлайнсдорфському лютеранському цвинтарі, що у 10-й дільниці Відня. У цій же могилі упокоєна також й дружина – Ірина Вахнянин", - на сайті повідомляє історик Юрій Юзич.
Для врятування поховання українського офіцера і його родини просять звертатись на адресу Пласту у Австрії: Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich PLAST, Fred Zinnemann Platz 2/1/19, 1030 Wien, Österreich Austria. Електронна пошта: plast.in.austria@gmail.com. Сторінка в Інтернеті: www.plast.or.at.
Фердинанд Льонер (1886-1956) - австрійський німець. Закінчив Академію генерального штабу у Відні, брав участь у Світовій війні на італійському фронті, дослужився до звання майору Австро-Угорської армії
Добровольцем вступив до УГА у квітні 1919 року, дуже швидко вивчив українську мову. Служив начальником штабу I-го корпусу Української галицької армії, згодом помічником начальника оперативного відділу при Начальній Команді УГА. Брав участь у поході на Київ і боях з армією Котовського під Житомиром. Був одружений з українською націоналісткою Іреною Вахнянин (1898-1978), подругою розвідниці УВО Ольги Басараб.
Зі спогадів Євгена Бородиєвича: "Він був німець, що тілом і душею віддався безкорисно праці в будуванню української державности. Він казав: "Люблю цей народ, його культуру, його національну армію, яка хоч находиться в недостатках, хоробро змагається з кожним ворогом України. Я хочу їй допомогти хоч-би прийшлося мені життям переплатити"
На початку 1920 р. начальник штабу 2-ї бригади УГА. З січня 1921 до травня 1923 р. працював у Військовій канцелярії Диктатора ЗУНР у Відні. Після закінчення визвольних змагань проживав у Австрії, брав участь у діяльності галицьких ветеранських організацій. У 1928 взяв участь у відкритті у Відні меморіальної дошки на честь Листопадового чину.
У 1930-х роках працював у Москві – військовим аташе Австрії та Німеччини. Писав спогади про українську визвольну боротьбу.
У СРСР протягом 11 років не існувало спільного для всіх вихідного дня в неділю. Експеримент із робочим календарем розпочався наприкінці 1920-х і завершився лише у 1940 році, передають Патріоти України. Остання загальна вихідна неділя припала на 29 вере...
Після початку повномасштабної війни кількість громадян Росії з чинними посвідками на проживання та дозволами на постійне проживання в країнах Євросоюзу зросла більш ніж на 105 тисяч осіб, передають Патріоти України. За даними Eurostat, наприкінці 2021 ...
