Юрій Отруба – співробітник державної установи Національний антарктичний науковий центр. Саме він був керівником 25 української експедиції в Антарктику, передають Патріоти України.
Насправді я гадаю, що професія полярника обрала мене, тому що я дізнався. Що в нас є українська антарктична станція і є так професія як полярник ще на 3 курсі, випадково. Після того я почитав і трохи дізнався про цю професію. Загорілося бажання поїхати, побувати полярником, відзимувати, провести зйомку.
Останній раз я був геофізиком, я обслуговував магнітну обсерваторію, сейсміку, інфразвук, робив георадарні дослідження та був виконувачем обов'язки начальника станції і керував станцією.
Безпосередньо навчатись на полярника не треба, тому що в склад полярника входять науковці та технічний персонал: кухар, дизеліст, механік, системний адміністратор, лікар. І звісно, це представники гідрометеорологічних досліджень, геофізики, геологи та біологи.
Інтерв'ю з полярником Юрієм Отрубою:
Зарплата полярника складається з двох складовий: це посадовий оклад, який він отримує, коли влаштовується на роботу в антарктичний центр – ми всі розуміємо, що це державна структура і там посадові оклади мінімальні – і друга стаття, у нас є польове забезпечення, це те саме, що коли ви їдете у відрядження і вам дають відряджувальні. Наразі вони складають 60 гривень помножені на 30, тому що 50 – це коли людина пробувала в Антарктиді і залишається на станції більше, ніж 370 днів. Тому це 60 помножені на 30 – виходить 1800 гривень в день.
Антарктида, її життя, її особливості. У все це закохуюсь.
Ставлять таке запитання "А як там білі ведмеді з пінгвінами живуть?". Буває, інколи це чіпляє за душу, бо з географії та біології ми всі знаємо, чим відрізняється Арктика від Антарктиди. В Арктиці є білий ведмідь, а в Антарктиді – пінгвін.
Загалом експедиція триває до 12 місяців. Може бути і 10 (місяців – 24 канал).
Насамперед це залежить від багатьох чинників. Наразі, в період коронавірусу, цей шлях може зайняти місяць. До часів коронавірусу цей шлях займав до 10 днів. Нам потрібно з України прилетіти в Південну Америку, звідти потрапити у південний порт Аргентини, Усвая або порт Сантьяго, Пунта-Аренас. Переважно звідти відбувається вже посадка на судно, де ми потім судном переходимо від 4 до 6 днів і потрапляємо на станцію. Тобто загалом якщо у нас переліт займає 3 дні і переліт судном – 6, то це 9 днів у дорозі.
Юрій Отруба: "Професія полярника обрала мене" / Фото 24 каналу
Взагалі перебування на станції, як робота технічного персоналу, так і наукового – це екстремальні ситуації. Тому що загалом всі мають ризики травмування. У нас, наприклад, коли людина виходить зі станції, вона завжди зобов'язана записатись на дошці куди вона йде та коли повинна прийти, і завжди повинна тримати біля себе рацію. Тому у нас, наприклад, один раз була така ситуація, коли людина записана на цій дошці, минув цей час і з ним почали зв'язуватись, а він не виходив на зв'язок. Почали шукати, виявилось, що в нього вимкнулась рація або був вимкнутий звук і він нас не чув.
Якщо говорити про напади, то загалом ніхто не нападає. Нападають тільки тварини на біолога, тому що в нього є біологічні дослідження, де він, наприклад, у пінгвіна повинен подивитись, скільки яєць він зніс та його пінгвін може вкусити. Коли біолог проходить близько біля гнізд птахів, то вони можуть напасти і вдарити, наприклад, крилом по голові.
Насправді, коли ти там зимуєш, звісно, дечого не вистачає. Буває, не вистачає певних смаколиків, тих, що є в Україні, це сало, оселедець, які неможливо купити в латинській Америці. Нам всім не вистачає свіжих фруктів та овочів, адже на станцію "Академік Вернадський" вся провізія звозиться раз в рік. І звісно, це, хоч там і краєвиди дуже гарні, мальовничі, але все-таки не вистачає саме зелені. Також не вистачає рідних, друзів, за якими ти дуже сумуєш, хоч і спілкування наразі дуже гарне завдяки телефону, але не вистачає саме душевного особистого спілкування.
Насправді я думаю, що людина, яка не полюбляє холод, туди б і не поїхала зимувати. Тому звісно, ми полюбляємо холод. Я б навіть не відмовився від того, щоб зараз би отримати того холоду до нас в Україну
На станції дуже багато можна знайти для розваг, тобто у нас є і спортзал, і сніг увесь рік на станції, можна навчитись їздити на лижах, є бібліотека, настільні ігри: більярд, дартс. Ще ми проводимо дуже багато наукових семінарів. Де кожен має можливість розповісти, що він робить на станції, і звісно, ще проводяться семінари з техніки безпеки.
Юрій Отруба: "Людина, яка не полюбляє холод, туди б не поїхала" / Фото 24 каналу
Насправді це міф, їх не потрібно підіймати. У нас такої професії, перевертальника або підіймача пінгвінів, нема.
Пінгвінам ім'я ми не даємо, тому що їх дуже велика кількість. Можливо, хтось інколи дає ім'я саме тому пінгвіну, який народився вперше. Загалом даємо ім'я тюленям, які народжуються саме в цей період, коли в Антарктиді зима, а в нас буде закінчуватись літо – це період серпня – вересня, коли народжуються тюлені, то першому ми надаємо ім'я. У минулому (2020 – 24 канал) році навіть був конкурс "Як назвати тюленя". Галинка – від слова Галіндес. У нас острів Галіндес, тому назвали Галинка.
Їздять і сімейні люди, і люди, які тільки створюють сім'ю, і які ще не в стосунках. Загалом, якщо ти туди поїхав, то тебе відпустили твої рідні та готові чекати тебе рік або трішки більше. В першу мою зимівлю зі спілкуванням було дуже важко, тому що телефонний зв'язок, а це супутниковий зв'язок, там був дорогий, сьогодні він теж є дорогим – це приблизно 1,5 долара хвилина. Ще була пошта, текстові повідомлення ми надсилали, тобто це взагалі практично ніякого спілкування.
Наразі у нас на станції є безлімітний інтернет, що дозволяє нам спілкуватись як по електронному, так і через соцмережі, телефонувати додому, відеодзвінки робити, бути в курсі всіх подій онлайн і реагувати на ці події миттєво. Наразі зі спілкуванням жодних проблем нема.
Сара Перрі з Уельсу стала щасливою власницею сучасного будинку в сільській місцевості після перемоги в розіграші лотереї Omaze. Новий будинок із трьома спальнями та двома ванними кімнатами розташований у мальовничому графстві Поуїс і коштує близько 500...
Житель міста Полонне на Хмельниччині пропонував військовослужбовцям територіального центру комплектування $200, щоб відкупитися від мобілізації. Однак після відмови – застосував сльозогінний газ. Про це повідомила пресслужба Хмельницького обласного ТЦК...