"Працюєш, як кінь дурний": Ветеран АТО розповів про заробітки в Польщі

Заробітчанин Артем, який працював в Польщі і з початком карантину повернувся в Україну, розповів про реалії роботи за кордоном. Патріоти України пропонують вам дізнатися подробиці його історії.

До того, як поїхати в Польщу, Артем був учасником Євромайдану, а потім добровольцем пішов в АТО - служив в лавах ЗСУ в 8-й окремій санітарній роті в 2014-2015 роках. "Почали з-під Іловайська – з перших днів потрапили на справжню війну. Потім прикомандирували до морської піхоти в сектор "М" під Маріуполем біля Талаківки. Після того разом із 93-ю механізованою бригадою були під Донецьким аеропортом – Піски, Опитне, Тоненьке. Потім були під Авдіївкою, після чого повернулися у морську піхоту і каталися понад морем", - пригадує ветеран.

2016-го вступив до лав патрульної поліції в Кременчуку, де пропрацював 2,5 роки. Потім працював охоронцем, але така робота йому не сподобалася. Тож вирішив із ще двома колишніми учасниками АТО поїхати працювати до Польщі. Роботу знайшли на заводі LG Chem із виробництва електродвигунів до електромобілів під містом Вроцлав. Артем поїхав на роботу на півроку за робочою візою. Оскільки її термін добігав кінця 4 квітня, повернувся в Україну разом із початком введення карантину.

"Віза закінчилися, і ми спокійно виїхали. Правда, на останньому потязі. Є сайт "Друг" від МЗС (Добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон, - ред.), на ньому можна було зареєструватися, якщо хочеш виїхати. Але, щоб організувати потяг із Перемишля до Києва, держава "збила" 800 гривень з кожного пасажира. Але про це наші державні органи мовчать. Я вважаю, що це маразм. Був прикол із Новими Санжарами – тих із Китаю безкоштовно вивезли, а всі інші - що, не люди?" - обурюється Артем.

Поки Артем планує лишатися в Україні і вже підшукав собі роботу – яку, поки не говорить, адже ще не влаштувався. "Я Батьківщину люблю. Поживемо – побачимо, після закінчення карантину буду щось вирішувати. Але Польща мені не подобається. Там, окрім зарплати, нічого хорошого немає. Зарплати там дійсно більші від наших в рази – отримував близько 900 євро. Але ж працюєш, як кінь дурний. Ще й далеко від дому, від родини. Та й вам будь-хто може розповісти, що ми там ніхто", - каже ветеран.