"Пропуски можливі тільки через діарею чи блювання": Українка шокувала суворими правилами в англійській школі

В Англії дуже серйозно ставляться до прогулів та запізнень на уроки до школи. Якщо учень має певну кількість пропусків або запізнень, то батьки отримують електронного листа з фіксацією часу, а на вході стоїть людина, яка записує, коли саме школяр зайшов до закладу освіти та чи запізнюється він. Про це розповіла українка Руслана Стефанюк-Козак, яка прожила у Лондоні три роки, передають Патріоти України.

За її словами, залишитися вдома дитина може лише у тому випадку, коли в неї діарея або блювання. Навіть якщо школяр приймає антибіотик через хворобу, це не привід пропускати уроки. "Якщо дитина має певну кількість пропусків або запізнюється до школи, то батькам на e-mail надсилають лист із фіксацією часу, який вони відібрали в неї [дитини] на навчання. Тобто рахували дні, в які вона не прийшла на навчання, і навіть хвилини, на які запізнилась! На вході у школу стояла людина, яка записувала, коли дитина зайшла і на скільки запізнюється", – зазначає Стефанюк-Козак.

"В Англії дитина має право залишитися вдома тільки у двох випадках: коли в неї діарея чи блювання, наприклад ротавірусна інфекція – вона легко передається, і за дитиною потрібно прибирати. Усе решта – температура, кашель, навіть коли у дитини бронхіт і вона приймає антибіотик, – не є приводами для пропусків. Ліки дають вихователі чи вчителі", – додає вона.

За словами жінки, якщо дитина має ознаки хвороби, то їй дають жарознижувальні ліки і все одно ведуть у заклад освіти. Проте не рідкість, коли батьки приносять до школи або садка антибіотики чи жарознижувальні засоби, а вчителі їх дають за рекомендаціями.

Українка також поділилася, що коли її дитина запізнювалася до школи на 5-7 хвилин, то отримала офіційного листа від соціальної служби з кількістю пропущених хвилин, що стало попередженням не забирати в школяра можливість навчатися. Інакше жінці обіцяли особисту зустріч з адміністрацією.

"Також в Англії звертають увагу, наприклад, на синці в дітей і вільно можуть поцікавитись, звідки вони взялись. Якщо б дитина сказала, що батьки її бʼють чи карають, це одразу б фіксували і передавали соціальним службам", – додала Стефанюк-Козак.