"Радіти дуже рано": Вчений розповів, чому його стривожило зникнення величезної озонової діри над Антарктидою

Над Антарктидою затягнулася велика озонова діра. Свого максимуму в майже 25 млн квадратних кілометрів вона досягла в кінці вересня 2020 року, коли поширилася на більшу частину континенту. Сильне зниження рівня озону в минулому році пов’язують зі шкідливими речовинами в атмосфері і особливими метеоумовами, а саме: низькими температурами в стратосфері, а також сильним постійним холодним полярним вітром. Раніше вчені прогнозували, що рівень озону над Антарктидою може стабілізуватися до 2060 року. Чи збудуться ці прогнози, в інтерв'ю розповів головний науковий співробітник фізичного факультету Київського університету Геннадій Міліневський. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями.

— Чи мають вчені позитивні новини для людства, чи ми всі скоро помремо?

— Розмір озонової діри в 2020 році був не найбільшим, найбільша була в 2006 році — 27 мільйонів квадратних кілометрів. Може виникнути припущення, що озонова діра зникла назавжди. Насправді, це сезонне явище, яке з’являється, починаючи з кінця 1970-х років, і закінчується зазвичай в кінці жовтня — на початку листопада.

Озонова діра, яка була в 2020 році, унікальна тим, що вона була максимальною за тривалістю існування. Вона фактично затягнулася 28 грудня. Ця озонова діра в 2020 році була як противага дуже маленькій озоновій дірі в 2019 році. Маятник хитнувся спочатку в один бік, коли діра була в два-три рази менше, ніж зазвичай спостерігається; а потім в інший бік у 2020 році, коли вона виявилася дуже велика за розміром і тривалістю.

— Минулий рік був унікальний ще тим, що озонова діра вперше з’явилася над Арктикою. Чому так сталося?

— Озонова діра з’являється тоді, коли в стратосфері на висотах близько 20 кілометрів над Антарктикою температура стає дуже низькою. У минулому році температура в стратосфері над Антарктикою була нижчою приблизно на 20 градусів, ніж у той же час в 2019 або 2018 році.

Це сприяє появі так званих полярних стратосферних хмар, на яких концентруються озоноруйнівні елементи, такі як окиси азоту і хлорфторвуглеці. Коли з’являється сонце і ці висоти починають висвітлюватися, ці речовини різко викидаються в атмосферу, в стратосферу на висотах більше 20 кілометрів, і тоді відбувається руйнування озону.

Охолодження відбувається тоді, коли існує дуже потужний полярний вихор, над Антарктикою взимку і навесні з’являється так званий circumpolar vortex, це дуже потужний полярний вихор. Він майже як циклон, який рухається навколо Антарктики зі швидкістю вітру близько 40 метрів на секунду.

У 2020 році швидкість вітру досягала більше 60 метрів на секунду і він був дуже стійкий. І коли він стійкий, фактично він є перешкодою надходження теплого повітря з тропічних широт. Атмосфера і стратосфера над Антарктикою охолоджуються до малих температур і з’являється ось цей процес, полярні стратосферні хмари і зменшення концентрації озону.

Те ж саме відбувалося в 2020 році і в Арктиці. На диво стійкий холодний полярний вихор існував дуже довго — аж до середини, майже до кінця березня. І тоді ж існувала дуже холодна полярна стратосфера, яка призводить до того, що озон руйнується і швидко не відновлюється.

— Ви згадали про специфічні погодні умови. Наскільки велику роль зіграли в торішніх рекордах з озонових дірок шкідливі речовини?

— 30 років тому був прийнятий Монреальський протокол. Та кількість фреону, яку було вироблено, вона була настільки велика, що фреон продовжує викидатися в атмосферу. Це говорить про те, що необхідно зменшити кількість таких викидів.

Багато країн, наприклад, Китай, також виробляють фреонвмісні компоненти. Після 2000 року нам здавалося, що озонова діра почала зменшуватися, а насправді виходить, що цей процес затягується. За прогнозами озонова діра повинна зникнути приблизно в 2050—2060 році.

— З огляду на нинішні рекорди ми вкладаємося в ці часові рамки?

— Моделі показують, що це триватиме до 2060-го, можливо, до 2070 року. Але до 60−70 року цього століття озонова діра повинна зникнути.

Але є ще одна проблема. Справа в тому, що ця озонова діра і озоновий шар існують вже в інших умовах парникових газів. І після того, як озонова діра перестане з’являтися, над Антарктикою буде надлишок озону. Це не дуже добре.

Все-таки озон, хоча й захищає живе все на планеті, але повинен пропускати якусь частину ультрафіолету, щоб відбувалася еволюція і адаптація. І тоді на землі буде нормально розвиватися життя.

— Іноді у ЗМІ можна побачити матеріали, наприклад, про карту озонових дір в Україні. Чи коректно говорити про озонову діру над певною країною?

— Говорити так можна. Це локальні не дуже великі зменшення вмісту озону, які з’являються в будь-якому місці земної кулі, не тільки на полярних широтах. Але це не дірка в повному розумінні, тому що озонова діра вважається тоді, коли вмісту озону зменшується менше 220 одиниць Добсона. Такі значення дуже рідкісні.

Наприклад, ми міряємо озон над Києвом, я можу згадати тільки один-два випадки, коли вміст озону на короткий час, може, в перебігу одного дня був менше 220 одиниць Добсона. Але, в принципі, таке поняття існує. Озонові міні-діри дуже неприємні в літню пору, коли світить сонце. У цей час дуже великий потік ультрафіолетового значення потрапляє на землю, який шкідливий для здоров’я.