Від початку 2026 року до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло близько 6 тисяч звернень і скарг щодо можливих порушень з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Це вже більше, ніж за весь попередній рік. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив омбудсмен Дмитро Лубінець, передають Патріоти України.
За його словами, ситуація переросла в системну кризу, пов’язану з порушенням прав громадян, втратою довіри та корупційними ризиками під час мобілізації.
Лубінець розповів, що ще з 2023 року намагався розв’язати проблеми в роботі ТЦК шляхом закритих переговорів із Міністерством оборони, Генеральним штабом і командуванням Сухопутних військ. Однак, за його словами, такий підхід не дав очікуваних результатів.
Тому омбудсмен вирішив порушувати ці питання публічно, попри звинувачення в тому, що його заяви нібито підіграють російській пропаганді.
На думку Лубінця, публічна критика наразі залишається одним із дієвих способів привернути увагу державних органів до порушень.
Для покращення ситуації Лубінець вважає необхідними два ключові кроки: повну прозорість роботи ТЦК та невідворотність покарання за порушення закону.
Серед запропонованих заходів:
Лубінець також заявив, що в разі конфліктної ситуації відсутність запису з бодікамери має враховуватися під час оцінки дій працівника ТЦК. Водночас конкретний механізм такої оцінки потребував би належного правового врегулювання.
Омбудсмен повідомив, що за матеріалами його Офісу проводили сотні обшуків. За його словами, в Одесі дев’ятьох працівників ТЦК засудили, а на Закарпатті четверо співробітників перебувають у СІЗО та очікують на вироки.
Ці приклади Лубінець навів, говорячи про необхідність доведення кримінальних справ до реальних судових рішень.
Окремо він наголосив на корупційних ризиках, які, за його оцінкою, можуть виникати на різних етапах мобілізації.
Як приклад можливих системних проблем омбудсмен навів історію з колишнім керівником обласного ТЦК та СП на Закарпатті.
За словами Лубінця, правоохоронці проводили обшуки й виявили значні суми грошей в іноземній валюті на робочому місці посадовця. Після звільнення він, як стверджує омбудсмен, через два місяці повернувся на ту саму посаду як тимчасово виконувач обов’язків. За словами Лубінця, це тривало протягом десяти місяців, попри його численні звернення до відповідних органів.
Омбудсмен вважає, що такі випадки свідчать про проблему не лише на місцевому рівні, а й у системі управління загалом. Наведені ним твердження щодо конкретних посадовців слід розглядати з урахуванням результатів офіційних перевірок і судових рішень.
Лубінець також розповів про випадок на Закарпатті, у якому, за його словами, мати передала чотирьох дітей із багатодітної родини чоловікові, який не був їхнім батьком. Він нібито оформив статус багатодітного батька та виїхав за кордон, тоді як діти залишилися в Україні в неналежних умовах.
Омбудсмен пов’язав цей випадок із необхідністю протидіяти схемам, які дозволяють отримувати переваги під час мобілізації завдяки фіктивним документам або незаконним домовленостям.
Він наголосив, що держава має забезпечити рівність громадян перед законом незалежно від їхнього майнового становища. На його думку, неприпустимою є ситуація, коли одні люди можуть уникати мобілізаційних обов’язків завдяки грошам, тоді як інші не мають такої можливості.
Раніше, 14 жовтня, Лубінець заявляв про випадки, коли представники ТЦК, за його словами, силоміць заходили на приватні подвір’я та до помешкань і забирали звідти чоловіків.
Омбудсмен назвав такі дії новим видом правопорушень і наголосив на необхідності дотримання законодавства під час мобілізаційних заходів.
На думку Лубінця, відновити довіру до системи можна лише за умови прозорого контролю, належного розслідування повідомлень про порушення та притягнення винних до відповідальності.
Від початку 2026 року до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло близько 6 тисяч звернень і скарг щодо можливих порушень з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Це вже більше, ніж за весь поп...
Уряд Польщі пропонує змінити закон про польське громадянство. Мета ініціативи — адаптувати законодавство до збільшення кількості іноземців, які проживають у країні, а також посилити безпеку процедур набуття громадянства, передають Патріоти України. Чин...
