Стікав кров'ю під час тривоги: У Києві медики порадили тяжко пораненому чоловіку чекати... на відбій

Навколо роботи столичної екстреної медичної допомоги спалахнув скандал. Киянин, який дістав важке наскрізне поранення живота під час масованої ракетної атаки, почув від диспетчера служби «103» фразу: «Чекайте до відбою повітряної тривоги!», передають Патріоти України.

Ця історія, якою чоловік поділився в мережі, спровокувала запеклі дебати: одні звинувачують постраждалого у тому, що він не сховався в укриття, інші таврують лікарів за відмову рятувати життя.

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Івана Воробйова.

Чоловік викликав швидку, але медики порекомендували чекати

Киянин Юрій Терещук показує журналістам ТСН важкий, гострий шматок залізної шрапнелі, який ледь не коштував йому життя. Російський снаряд розірвався поруч із будинком, уламки наскрізь пробили вікно і влетіли в кімнату. Чоловік каже, що почув сильний гул і спалах світла, підскочив із ліжка, аби вибігти в безпечний коридор, проте вибухова хвиля наздогнала його миттєво і прибила до стіни.

У цей же момент Юрій відчув сильний, гарячий удар у ділянку живота. Схопившись рукою за рану, він побачив, що з нього вилітають великі згустки крові. Чоловік не розгубився — схопив першу ліпшу футболку, міцно скрутив її, затиснув пробоїну і почав судорожно набирати номер «103».

Юрій Терещук, постраждалий киянин: «На перший мій виклик туди взагалі не було жодної відповіді, телефон просто мовчав. Коли я набрав швидку повторно, диспетчер нарешті взяла слухавку. Я пояснив ситуацію, благав негайно надіслати бригаду, бо стікаю кров'ю. На що мені холодно відповіли: "Ваш виклик прийнятий, але очікуйте на відбій повітряної тривоги"».

Стікаючи кров'ю, Юрій зателефонував у приватну клініку «Добробут» — там виклик теж зафіксували, але чесно попередили, що машина виїде лише в тому випадку, якщо сама бригада добровільно погодиться ризикувати під ракетами. На щастя, за кілька хвилин людський фактор спрацював в обох службах: спочатку перетелефонували державні медики і сказали, що вже мчать, а згодом виїхала і приватна машина.

Державна швидка прибула трохи швидше — фельдшер оперативно надав першу допомогу, зупинив кровотечу і вивів пацієнта на вулицю, де його передали колегам з приватної служби для госпіталізації. Сам Юрій — у минулому медичний працівник, і переконливий, що лікарі зголосилися їхати під обстріл суто через колегіальну солідарність.

Чотири категорії викликів та право на самозахист

Згідно з чинними постановами Кабміну та офіційними наказами Міністерства охорони здоров'я, абсолютно всі звернення громадян до служби «103» суворо діляться на чотири категорії:

• критичні;
• екстрені;
• неекстрені;
• непрофільні.

Головний пріоритет та беззаперечна перевага завжди надаються першим двом категоріям — це важкі поранення, травми, інфаркти, інсульти, раптові пологи та масивні кровотечі. Випадок Юрія Терещука з наскрізним пораненням та внутрішньою кровотечею належав саме до категорії екстрених, тому медики юридично не мали права проігнорувати цей виклик. Проте тут у дію вступає інша норма закону.

Ольга Богдан, завідувачка відділення екстреної медичної допомоги №1 міста Києва: «Виклики під час атак приймаються в обов'язковому порядку, і бригади все одно виїжджають. Ми не чекаємо відбою, робота триває. Проте, якщо є пряма загроза життю самих медиків, згідно із Законом України "Про екстрену медичну допомогу", вони зобов'язані насамперед подбати про власну безпеку. Якщо під час руху починається щільний обстріл, машина має право перечекати небезпеку в найближчому укритті, і лише потім продовжувати рух далі. Враховуючи конкретну тактичну ситуацію на дорозі, керівник бригади самостійно приймає рішення — безпечно зараз їхати чи ні».

Головна юридична колізія в роботі медиків

Лікарі швидкої відверто визнають, що опинилися у справжньому глухому куті між посадовими інструкціями та базовим правом на збереження власного життя:

• Медики є цивільними працівниками, які працюють у мирному місті, і їхня власна безпека — це абсолютний законний пріоритет. Адже якщо загине бригада, рятувати інших постраждалих буде просто нікому. Юридично ніхто не може змусити цивільну людину йти під прямий обстріл чи ракети.
• Лікарі пов'язані професійним обов'язком та посадовими інструкціями, які вимагають негайного виїзду до критичних пацієнтів, де кожна хвилина зволікання означає смерть людини.

Якщо на одній локації фіксується велика кількість поранених, швидка діє за іншим протоколом — перша машина, що прибуває на місце, стає головним медичним координатором. Вона координує роботу всіх наступних бригад та напрямки госпіталізації, повністю підпорядковуючись керівнику ліквідації наслідків від ДТП чи обстрілу з боку ДСНС.

Що хочуть запропонувати медикам під час війни

У Державному центрі екстреної медичної допомоги наголошують, що сама по собі повітряна тривога не є законною підставою для заборони виїзду машин «103». Наразі всі столичні та регіональні бригади, які виїжджають на маршрути в умовах воєнного стану, забезпечені індивідуальними засобами захисту — сучасними касками та бронежилетами — практично на 100 відсотків. Крім того, у прифронтових областях триває активне впровадження політики забезпечення медиків спеціалізованими броньованими автомобілями швидкої допомоги, хоча їхньої кількості наразі все ще недостатньо.

Сам постраждалий Юрій Терещук, у якого рани від наскрізного поранення вже майже загоїлися, каже, що не має жодних образ чи претензій до лікарів, які його врятували. Проте чоловік, як колишній фельдшер, наполягає: чинні протоколи та статус медиків мають бути негайно переглянуті на законодавчому рівні.

У Міністерстві охорони здоров'я на ці запити суспільства вже відреагували. У Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф офіційно анонсували створення принципово нових, спеціалізованих бригад медицини катастроф. Ці підрозділи будуть проходити окрему жорстку атестацію та тактичну підготовку. Вони отримають офіційне прирівнювання за статусом та умовами роботи до рятувальних служб ДСНС і виїжджатимуть на передову та місця прильотів у перші хвилини катастроф. Формуватимуть такі елітні медичні загони переважно з досвідчених колишніх військових парамедиків, які повернулися з фронту, а рівень заробітної плати у них буде суттєво вищим, ніж у звичайних лікарів швидкої.