Сторінками історії. Поразка Кремля: 30 років тому німці розібрали Берлінський мур

Ввечері 9 листопада 1989 року мешканці Берліна почали демонтаж муру, який розділяв місто на східну і західну частини. Так завершився радянський проект поділу Європи на два ворожі табори. Журналісти пропонують згадати як відбувались ці історичні події.

Чотири сектори, два міста

Після поразки Третього Рейху в Другій світовій війні Берлін був поділений на чотири сектори. Три сектори контролювали західні союзники (США, Велика Британія і Франція) і один — СРСР.

Складність ситуації була в тому, що західні сектори Берліна територіально були відірвані від західних зон окупації Німеччини. Берлін був оточений радянською окупаційною зоною. В Кремлі плекали надію, що згодом об’єднаний Берлін стане столицею прорадянської Німецької демократичної республіки.

Захід підготував свою відповідь на такі плани. Протягом 1950-х років стало очевидним, що рівень життя у ФРН вище, ніж у НДР. Так само рівень економіки і громадянських свобод у західній частині Берліна був вище, ніж на сході міста. Попри систему прикордонних пунктів, Західний Берлін ставав для мешканців НДР хвірткою у вільне життя.

Отже, мур побудували для того, що мешканці НДР не тікали у Західний Берлін. Темпи втечі були такі, що країна могла б з часом втратити майже усіх своїх громадян.

В 1961 році НДР покинули понад 207 тисяч осіб, переважно з числа молодих і кваліфікованих фахівців. Влада НДР звинувачувала Західний Берлін і ФРН у «торгівлі людьми» і «переманюванні» кадрів.

На нараді перших секретарів комуністичних партій держав Організації Варшавського договору, що проходила у Москві 3-5 серпня 1961 року лідеру німецьких комуністів Вальтеру Ульбріхту було дозволено закрити кордон між двома частинами міста. 12 серпня відповідну постанову ухвалила Рада міністрів НДР.

Спорудження муру розпочалося в ніч на 13 серпня. Було залучено близько 25 тисяч працівників підприємств НДР. Їхні дії прикривали частини східнонімецької та радянської армії.

"Інцидент біля КПП "Чарлі"

Побудова Берлінського муру була у певному сенсі порушенням угод щодо статусу міста. Тому західні союзники не виключали силовий варіант щодо розв’язання цієї проблеми.

26-27 жовтня 1961 року у Берліні виник конфлікт, відомий як "інцидент біля КПП "Чарлі". Радянська розвідка донесла Хрущову про американську спробу нібито знести прикордонні загородження на Фрідріхштрассе. До КПП "Чарлі" прибули три американські джипи з військовими, за ними йшли бульдозери і 10 танків.

У відповідь на Фрідріхштрассе прибула танкова рота 68-го радянського полку. Дуже цікаво, що розпізнавальні знаки на радянських танках були замазані брудом, щоб створити враження, що вони належать НДР. Хоча у 1961 році ще було далеко до доби гібридних воєн, але такі методи вже використовувалися.

Радянські і американські танки стояли один проти одного і кожен необережний рух міг призвести до зіткнення. Берлінська криза 1961 року була одним з випадків, коли СРСР і США були за кілька кроків від ядерної війни. Ближче до неї наддержави були хіба що під час Карибської кризи.

Врешті-решт Хрущов дав команду відступити. Радянські танки були відведені вранці 28 жовтня. Після цього від КПП Чарлі були відведені і американські танки.

Тоді поділ Німеччини на дві країни здавався вічним. Таке враження було і в 70-і навіть у 1980-і роки.

Падіння муру, який вважали вічним

З Берлінським муром пов’язані також трагічні події невдалих втеч з НДР. Східнонімецькі прикордонники мали наказ відкривати вогонь на ураження, якщо бачили, що хтось намагається подолати мур.

Дослідники «Музею Берлінського муру» оцінюють кількість вбитих на кордоні в 190 людей. Фахівці Центру історичних досліджень (Потсдам) вважають, що йдеться про 136 вбивств.

Коли СРСР розпочав перебудову, то з’явилася надія, що мур можуть розібрати. НДР була важливим проектом для Кремля. Але він відмовився підтримувати цей проект,коли відчув свою слабкість.

У травні 1989 року під впливом радянської перебудови Угорщина знесла військові укріплення на кордоні з Австрією. 11 вересня 1989 року угорський уряд оголосив про відкриття кордону з Австрією. В цій ситуації Берлінський мур втратив свій сенс. Лише протягом трьох днів НДР залишили через територію Угорщини 15 тисяч громадян.

У країні також почалися масові демонстрації, які потім отримали назву Оксамитова революція. 9 листопада влада НДР вирішила відкрити пункти пропуску між двома частинами Берліна. Однак педантичні прикордонники не хотіли відкривати кордон, очікуючи детальних інструкцій від представників влади. Тоді мешканці Берліна стали масово збиратися біля пунктів пропуску і своїм тиском змусили прикордонників відкрити прохід до західної частини міста.

Цікаво, що всього за місяць до руйнування муру здавалось, що це неможливо буде зробити. Саме у жовтні 1989 року лідер країни Еріх Хонеккер влаштував гучні святкування 40-річчя утворення НДР. Але історія несподівано прискорила свій хід.

І Берлінський мур, який для своїх сучасників здавався вічним, проіснував всього лиш 28 років.