Сумнівний крок: Експерт пояснив, які обмеження чекають на українців призовного віку за кордоном і як їм діяти

Чоловіки призовного віку, які перебувають за кордоном, для будь-якої взаємодії з державними органами тепер мають повертатися до України. За кордоном наразі недоступні будь-які консульські послуги, окрім видачі документа для повернення. З точки зору прав людини та принципу верховенства права такі дії державних органів виглядають "більш ніж сумнівно", передають Патріоти України.

Про це розповів член Експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов у коментарі OBOZ.UA. Зокрема, він зазначив, що людям, які виїхали за кордон до повномасштабного вторгнення, "жодних порад, звісно, бути не може", якщо це чоловіки від 18 до 60 років.

"Позиція держави, схоже, полягає в тому, що у разі потреби будь-якої взаємодії з українськими державними органами, яка раніше за кордоном могла здійснюватися через консульства, їм треба повертатися на територію України та взаємодіяти з українськими державними органами безпосередньо на території України (здійснивши попередньо необхідні згідно з новим законом дії щодо оновлення даних про постановку на військовий облік)", – пояснив експерт.

При цьому він підтвердив, що неможливість оформити українські документи, включаючи закордонні паспорти, "стане важливим фактором, який стимулює отримання українцями за кордоном іншого громадянства, за першою нагодою".

"Мені це здається цілком очевидним", – каже В'ячеслав Ліхачов.

Експерт додав, що особа, яка перетнула кордон після 24 лютого 2022 року, швидше за все, має статус біженця, якщо раніше – швидше за все, іншу законну підставу для проживання – дозвіл на роботу, тимчасове або постійне проживання (у країнах ЄС це один документ).

За кордоном ці документи виконують функцію ID людини у вигляді пластикової картки, яка нагадує паспорт і виконує його функції.

"У разі документа біженця таке посвідчення практично повністю виконує функції паспорта навіть без наявності самого паспорта. У разі документа на право проживання теоретично він потребує наявності паспорта, практично при більшості операцій типу відкриття банківського рахунку, отримання переказу, оренди житла чи влаштування на роботу паспорт не вимагається. Тому навряд чи слід очікувати наплив нових бажаючих отримати статус біженця", – пояснив В'ячеслав Ліхачов.

Він припустив, що хтось із громадян України, хто виїхав на іншій підставі до 24 лютого 2022 року і в кого зараз закінчується і термін дії українського паспорта, і термін дозволу на перебування, намагатиметься переоформити підставу перебування в країні, щоб не повертатися в Україну за новим паспортом, але навряд чи це явище буде масовим.

"Мені здається, швидше за люди намагатимуться жити далі зі своїм європейським дозволом на проживання, сподіваючись продовжити його, коли це буде актуально, без дійсного українського паспорта", – сказав експерт.

Щодо того, чи не порушує ініціатива МЗС конституцію України і права людини, В'ячеслав Ліхачов відповів, що це може сказати лише Конституційний суд – єдиний орган, який має повноваження виносити рішення щодо відповідності дій влади чи інших законів Основному закону.

"На правах особистої думки скажу, що ініціатива виглядає такою, що порушує статтю 25 Конституції про піклування про громадян за кордоном, дія якої, згідно зі статтею 64, не може бути обмежена навіть у період воєнного стану", – заявив експерт.

Але насправді, додав він, незалежно від відповідності Конституції, питання законності припинення консульського обслуговування є набагато складнішим.

"Мотивуючи свою відмову виконувати свої зобов'язання щодо громадян, МЗС посилається на новий закон про мобілізацію, який має набути чинності лише через місяць (і згідно з текстом якого у військовозобов'язаних є ще 60 днів на оновлення свого статусу). З перспективи прав людини та принципу верховенства права такі дії державних органів виглядають більш ніж сумнівно", – зазначив Ліхачов.