Це вражає! Хижак, якого не мало бути в Антарктиці, потрапив до об’єктивів науковців (фото)

У водах Антарктичного океану на значній глибині вперше за всю історію спостережень було зафіксовано акулу, що ставить під сумнів багаторічні наукові уявлення про межі поширення цих хижаків. Про це пише видання The Independent, передають Патріоти України.

Як повідомив морський біолог Алан Джеймісон, засновник Minderoo-UWA Deep-Sea Research Centre, який займається вивченням життя у найглибших частинах Світового океану, відеозапис було отримано в січні 2025 року під час глибоководних досліджень поблизу Південних Шетландських островів, неподалік Антарктичного півострова. Камеру встановили в межах Антарктичного океану — регіону, який офіційно починається південніше 60 градусів південної широти.

Зафіксована акула належить до групи сплячих акул і має довжину від трьох до чотирьох метрів. Вона повільно рухалася над морським дном на глибині близько 490 метрів, де температура води становила приблизно 1,27 градуса за Цельсієм.

Дослідник наголосив, що експедиція не очікувала побачити акул у цьому регіоні, оскільки в науковому середовищі довгий час вважалося, що ці хижаки не здатні виживати в антарктичних водах через екстремально низькі температури. Водночас зафіксований екземпляр не був дрібним — йшлося про масивну дорослу особину

На відео також потрапив скат, який залишався нерухомим на дні та не реагував на появу акули. Його присутність не стала несподіванкою для науковців, адже ареал скатів уже давно відомий у південних широтах.

Незалежний експерт, біолог з охорони природи Peter Kyne, підтвердив, що раніше жодного разу акули не фіксувалися так далеко на південь. Він зазначив, що кліматичні зміни та поступове потепління океанів можуть впливати на зміну ареалу морських хижаків, однак через віддаленість Антарктики наукові дані щодо цього регіону залишаються обмеженими.

Водночас, за словами фахівців, не виключено, що сплячі акули мешкали в Антарктичному океані й раніше, але через малу чисельність і глибоководний спосіб життя залишалися непоміченими.

Дослідники пояснюють, що акула трималася на певній глибині через особливу стратифікацію вод Антарктичного океану. На глибині близько 500 метрів формується відносно тепліший шар, який є сприятливішим для життя. Передбачається, що такі акули живляться падлом — тушами китів, гігантських кальмарів та інших морських організмів, які опускаються на дно після загибелі.