
Другий апеляційний адміністративний суд став на бік військовозобов’язаного, якого територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оголосив у розшук. Під час розгляду справи з’ясувалося, що повістка, на підставі якої ухвалили таке рішення, була оформлена з істотними недоліками: у ній не було дати видачі, підпису керівника ТЦК та гербової печатки, передають Патріоти України.
У результаті апеляційний суд визнав дії районного ТЦК протиправними та зобов’язав прибрати інформацію про розшук чоловіка з відповідного реєстру. Про це йдеться в судовій постанові.
Військовозобов’язаний звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки й вилучити з реєстру відомості про його розшук.
Позивач пояснював, що не отримував офіційних викликів до ТЦК та не порушував правил військового обліку. Відповідно, він не погоджувався з тим, що його оголосили в розшук через нібито невиконання обов’язків.
Спочатку Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував, зокрема, вимогою щодо проходження повторного медичного огляду колишніми обмежено придатними до військової служби до червня 2025 року.
Однак чоловік наголосив, що ніколи не мав статусу обмежено придатного. Тому, на його думку, вимога пройти повторний медогляд не стосувалася його ситуації, а ТЦК фактично приписав йому порушення, якого він не вчиняв.
Під час апеляційного розгляду судді перевірили документи, на підставі яких військовозобов’язаного оголосили в розшук. З’ясувалося, що повістка мала одразу кілька суттєвих недоліків.
Зокрема, у документі:
Таким чином, у матеріалах справи не виявилося належного документального підтвердження оформлення та реєстрації повістки.
Представники територіального центру комплектування також надали суду рапорт свого працівника. У ньому зазначалося, що військовозобов’язаного нібито не було вдома під час спроби вручити йому повістку.
Однак цього документа виявилося недостатньо для підтвердження належної процедури оповіщення.
Колегія суддів звернула увагу, що в матеріалах справи не було навіть наказу про призначення відповідного працівника уповноваженим на вручення повісток.
Отже, ТЦК не підтвердив належними документами повноваження свого представника на здійснення таких дій. Сам рапорт про відсутність чоловіка вдома не усунув інших недоліків у доказах.
Апеляційний суд погодився з аргументами військовозобов’язаного та скасував рішення суду першої інстанції. Дії районного ТЦК визнали протиправними, а відомості про розшук чоловіка мали вилучити з відповідного реєстру.
Ця справа показує, що рішення про розшук військовозобов’язаного не може ґрунтуватися лише на твердженнях представників ТЦК. Підстави для таких дій і дотримання процедури мають бути підтверджені належними документами.
Водночас рішення в конкретній справі не означає автоматичного скасування розшуку для всіх військовозобов’язаних, які мають претензії до оформлення повісток. Кожну ситуацію суд оцінює окремо — з урахуванням обставин і доказів.
У матеріалі також нагадується, що військовозобов’язані можуть оскаржувати постанови ТЦК про адміністративні правопорушення. За наведеними в публікації роз’ясненнями, на це передбачено 10 днів.
Якщо людина дізналася про постанову лише після блокування банківських рахунків або відкриття виконавчого провадження, разом із позовом можна подати клопотання про поновлення пропущеного строку. До нього варто додати документи, які підтверджують, коли саме особа отримала інформацію про рішення, наприклад повідомлення банку або постанову державного чи приватного виконавця.
Однак поновлення строку не відбувається автоматично: питання вирішує суд з огляду на наведені причини та докази.
Другий апеляційний адміністративний суд став на бік військовозобов’язаного, якого територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оголосив у розшук. Під час розгляду справи з’ясувалося, що повістка, на підставі якої ухвалили таке рішення, б...
Україні не загрожує дефіцит соняшникової олії, оскільки обсяги її виробництва значно перевищують потреби внутрішнього ринку. Навіть якщо роботу окремих великих підприємств буде зупинено, попит зможуть задовольнити інші виробники. Тому українцям не варт...