"Тут йдеться про конкретне місце": Український історик розповів, як в Польщі маніпулюють темою Волинської трагедії

У Польщі тему Волинської трагедії нерідко використовують для політичного тиску. В польських керівних структурах, зокрема в Сеймі, існує ціле лоббі, яке постійно педалює цю тему. Про це РБК-Україна розповів український історик Роман Кабачій, передають Патріоти України.

За словами історика, польське суспільство та медіа приділяють значно більше уваги Волинській трагедії, ніж українські, через специфічні історичні обставини. Після подій 1940-х років значна частина польського населення, яке мешкало на території нинішніх Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей, була змушена виїхати до Польщі в межах обміну населенням.

На основі цих переселенців утворилося потужне лоббі, нащадки якого сьогодні мають вплив, зокрема в польському Сеймі, і активно просувають тему Волинської трагедії.

Це відбувається на тлі негативного ставлення до українців-біженців, яких у Польщі звинувачують у "безтурботному" житті під час війни.

"На фоні наростаючого негативного ставлення до українців-біженців і до українців, які "дозволяють" собі сидіти в ресторанах, їздити на дорогих машинах, це все підкручується тим що от, мовляв, вони сюди приїхали, а там їхня держава не визнає цього злочину, не дає нам ексгумувати тощо", - пояснив Кабачій.

Він зауважив, що особливу увагу привертає село Пужники, де, за попереднім списком, загинуло 88 людей, серед яких багато жінок і дітей. Історик розповів, що до активного висвітлення трагедії Пужників був причетний колишній віце-міністр Міхал Дворчик, чия родина загинула в цьому селі.

"Тут йдеться про конкретне місце, яке цікавило конкретну людину з відповідними можливостями і статусом, яка мала можливість повпливати на якісь процеси", – зазначив Кабачій.

На думку дослідників, тема Волині в Польщі є частково природною через "культ мертвих", що глибоко вкорінився у польській культурі.

"Не тільки на день всіх святих 1-2 листопада ставляться свічки, але ви можете піти на Різдво, на Великдень і подивитися, що ці свічки стоять, що є цвинтарна культура в Польщі. А тут нібито ці люди, родини уявляють собі, що там десь на тих "кресах" далеко лежать 80 років неповажно поховані останки їхньої родини, і з цим треба щось зробити", - додав він.

Чи всі поляки хочуть ексгумувати рідних

За даними історика, є частина людей, нащадків цих родин, які говорять, що вони не хочуть, щоб ворушили останки їхніх родин.

До прикладу Кароліна Романовська, яка створила товариство українсько-польського поєднання, за її словами, вона має 18 загиблих членів її родини в селі Угли на Рівненщині.

Романовська виступає за їхню ексгумацію, але говорить, що розуміє, що є сучасність, і що наразі варто протистояти разом проти Росії та російського диктатора Володимира Путіна. Однак вона зазначає, що "треба, щоб була добра воля теж і до інших речей".

Тема Волині під час поточної виборчої кампанії в Польщі

Як сказав Кабачій, останні тижні поляки якось менше про це говорять. Але історик зауважив, що, наприклад Кароль Навроцький, як діючий голова Інституту національної пам'яті, в грудні, коли лише його висунули кандидатом, говорив: хай Україна дасть дозвіл, я хоч завтра поїду копати. Це такий популістичний підхід, він реально інструменталізує це питання.

Ексгумація жертв Волинської трагедії

Зауважимо, що цього року в Україні розпочали ексгумацію жертв Волинської трагедії - громадян Польщі, які загинули у 1945 році. Польська сторона в контактах з Україною неодноразово закликала почати даний процес. І тільки нещодавно сторони дійшли згоди в низці питань.