На території Кременецького замку провели розвідкові археологічні розкопки, під час яких уточнили період будівництва першої мурованої фортеці. Як повідомили у Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику, роботи виконували фахівці ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Було встановлено, що перший кам’яний мур збудували не у IX столітті, як вважалося раніше, а у другій половині XIII – XIV століть.
До того укріплення на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) було виконане з дерева. Однак оскільки комплекс являє собою одне з найпотужніших природних укріплень України всіх часів то і в первісному стані був нездоланною перешкодою для ворогів, зазначають Патріоти України. Так 1226 угорський король Андрій II дарма туптався під стінами твердині, в 1240—1241 Кременець став одним з трьох замків на території Русі, котрі не зміг захопити хан Батий.
«На території замку виявлено кладовище, яке з’явилося після монгольської навали середини XIII століття, та залишки житлової споруди XVII століття», – зазначили у заповіднику.
Серед знахідок – керамічний та скляний посуд, кахлі, ювелірні й побутові вироби, монети, що охоплюють період від X до другої половини XVII століття.
Виставку «Археологія Кременецького замку: нові відкриття» відкриють 15 серпня о 14:00 за адресою: вул. Козубського, 6. Вона триватиме до 10 вересня.
У Закарпатській області відбулася беатифікація (зарахування померлої людини до лику блаженних, що є попереднім етапом до канонізації, – ред.) греко-католицького священника Петра Павла Ороса, який загинув 1953 року За даними Мукачівської єпархії, його в...
У Києві під час комбінованої російської атаки 28 вересня в укритті померла 52-річна Ілона Ревут. Про це йдеться у публікації United24, передають Патріоти України. "Серце 52-річної Ілони Ревут зупинилося в укритті під час російського обстрілу", - йдетьс...