На території Кременецького замку провели розвідкові археологічні розкопки, під час яких уточнили період будівництва першої мурованої фортеці. Як повідомили у Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику, роботи виконували фахівці ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Було встановлено, що перший кам’яний мур збудували не у IX столітті, як вважалося раніше, а у другій половині XIII – XIV століть.
До того укріплення на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) було виконане з дерева. Однак оскільки комплекс являє собою одне з найпотужніших природних укріплень України всіх часів то і в первісному стані був нездоланною перешкодою для ворогів, зазначають Патріоти України. Так 1226 угорський король Андрій II дарма туптався під стінами твердині, в 1240—1241 Кременець став одним з трьох замків на території Русі, котрі не зміг захопити хан Батий.
«На території замку виявлено кладовище, яке з’явилося після монгольської навали середини XIII століття, та залишки житлової споруди XVII століття», – зазначили у заповіднику.
Серед знахідок – керамічний та скляний посуд, кахлі, ювелірні й побутові вироби, монети, що охоплюють період від X до другої половини XVII століття.
Виставку «Археологія Кременецького замку: нові відкриття» відкриють 15 серпня о 14:00 за адресою: вул. Козубського, 6. Вона триватиме до 10 вересня.
Найефективнішим природним «санітаром» для очищення українських річок від масового цвітіння синьо-зелених водоростей є білий товстолобик. Про це у коментарі «Главкому» розповів завідувач кафедри загальної біології та водних біоресурсів Дніпропетровськог...
Дефіцит бензину та обмеження на його продаж не були винятково проблемою пізнього СРСР. У різні періоди радянським автомобілістам доводилося не просто приїхати на АЗС із грошима, а й мати при собі спеціальний талон. У ньому зазначали конкретну марку пал...
