Археологи організують дослідження на території Києво-Могилянської академії у столиці. Про це розповіли у київській мерії.
Там зазначили, що розвідувальні археологічні дослідження стосуватимуться розміщення фундаментів пам’ятки "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря".
Пам’ятку минулого року за зверненням комунального закладу "Центр консервації предметів археології" занесли у список об’єктів культурної спадщини Києва, а цього року - у Державний реєстр нерухомих пам’яток України, зауважили у Департаменті охорони культурної спадщини.
"За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене. Археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили славетного гетьмана", - йдеться у повідомленні КМДА.
У мерії нагадують, що цегляний Богоявленський собор спорудили у 1690-1695 роках, як головний храм Києво-Братського монастиря. Його згадують у більшості путівників 19-го - початку 20-го століть. Вважався одним із найбільш яскравих взірців барокових гетьманських храмів, який зображали на поштових листівках та світлинах. Його знищили у 1936 році.
Собор пов’язують з іменами двох українських видатних гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.
Відбиваючи масований повітряний напад Росії на Україну вночі 29 червня, на літаку F-16 загинув льотчик 1-го класу підполковник Максим Устименко. Йому присвоїли Героя України посмертно. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ, передають Патріоти України. З...
Здається, наука постійно знаходить нові способи, якими може завершитись існування космосу — від Великого стиснення до теплової смерті. Але тепер фізики розкрили найруйнівніший сценарій кінця світу, який може статися у будь-який момент, передають Патріо...