В Ізраїлі знайдено найдавнішу металургійну майстерню людства

Стаціонарні печі для виплавки міді, датовані віком 6500 років, були розкопані в районі Невех Ной в Беер-Шеві, в пустелі Негев, передають Патріоти України з посиланням на іноземні ЗМІ.

Дослідники з Тель-авівського університету і Управління старовини Ізраїлю підкреслили, що технологія виробництва міді була тоді таємницею, що ретельно охоронялася.

За словами Талії Абулафія, директора розкопок від імені Управління старовини Ізраїлю, «розкопки виявили свідоцтва того, що виробництво відносилося до періоду енеоліту, приблизно 6500 років тому. Серед дивних знахідок є невелика майстерня для плавки міді, піч — невелика установка з олова, в якій виплавлялася мідна руда, а також багато мідного шлаку».

Хоча металообробка вже використовувалася в період енеоліту, використовувані інструменти все ще були з каменю. (Саме слово «енеоліт» є комбінацією грецьких слів, що позначають «мідь» і «камінь».) Аналіз ізотопів рудних залишків в черепках печі показує, що необроблена руда була доставлена в район Невех Ной з Ваді Файнан на території сучасної Йорданії, на відстані більше ніж 100 кілометрів від Беер-Шеви.

У період енеоліту, коли мідь була вперше очищена, процес виробництва металу йшов далеко від рудників, на відміну від поширеної історичної моделі, згідно з якою печі будувалися поруч з копальнями як з практичних, так і з економічних причин. Вчені припускають, що причина була в збереженні технологічних секретів.

«Важливо розуміти, що очищення міді було високотехнологічною технікою того періоду. В усьому древньому світі не було технології більш досконалої, ніж ця. Якщо кидати шматки руди в вогонь це ні до чого не приведе. Вам потрібні певні знання для створення спеціальних печей, які можуть досягати дуже високих температур при збереженні низького рівня кисню», — говорить професор Ерез Бен-Йосеф з відділу археології та стародавніх цивілізацій Близького Сходу Тель-Авівського університету.

За словами професора Бен-Йосефа, люди, які жили в районі мідних копалень, торгували з представниками гасулійської культури з Беер-Шеви і продавали їм руду, але самі вони були нездатні відтворити технологію. Більш того, у кожній майстерні був свій особливий «рецепт», яким вона не ділилася зі своїми конкурентами.

Вчені підкреслюють, що мова йде про найбільш раннє з відомих науці свідчень використання металургійних печей замість невеликих переносних тиглів.

«На першому етапі виробництва міді людство використало тиглі, а не печі. Цей невеликий глиняний посуд, схожий на квітковий горщик, зроблений з глини. Це був різновид мобільної печі на деревному вугіллі. Тут ми показуємо, що технологія була заснована на реальних печах. Це дає дуже ранні докази використання печей в металургії і підвищує ймовірність того, що піч була винайдена в цьому регіоні», — говорить професор Бен-Йосеф.

Раніше НВ писав, що залишки церковного комплексу 6-го століття — можливо, монастиря — були виявлені під час розкопок біля Галілейського міста Кфар-Кама біля гори Фавор.

Це місце є священним для християн, які з початку візантійської епохи визначили цей район як місце Новозавітньої історії про перетворення Ісуса Христа.

Грунтуючись на результатах розкопок, дослідники з Академічного коледжу Кінерет вважають, що церковний комплекс, швидше за все, був монастирем, який був побудований на околиці древнього села.

«Наше дослідження намагається знайти зв’язок між поселеннями. Якщо Кфар-Кама в давнину було важливим містом, який зв’язок з селами навколо нього? Який зв’язок міста з монахами », — розповів археолог Мордехай Авіам з Інституту галілейської археології Кінерет.