Вчені спантеличені: Надхолодний коричневий карлик відправив радіосигнал на Землю

Гігантський, але "надхолодний" коричневий карлик відправив радіосигнали, які були вловлені науковцями на Землі, хоча зірки такого типу просто не повинні бути здатними робити це. Цей небесний об'єкт, який існує на межі між планетою та зіркою, може допомогти вченим дізнатися більше про еволюцію малих зірок. Про своє відкриття вчені розповіли у дослідженні, опублікованому в The Astrophysical Journal Letters, передають Патріоти України.

Лише 10% коричневих карликів здатні генерувати радіосигнали, але для цього вони мають бути гарячими. Об'єкт T8 Dwarf WISE J062309.94-045624.6 (або просто W0623), є так званим коричневим карликом. Це протозірка, яка за складом схожа на газових гігантів, як наш Юпітер, але вона здатна синтезувати атоми водню, не маючи можливості підтримувати повномасштабний ядерний синтез у ядрі, як це роблять більшість зірок.

W0623 була вперше відкрита 2011 року на відстані близько 37 світлових років від Землі. Радіус карлика у 0,65-0,95 разів більший за радіус Юпітера, але маса більша приблизно в 44 рази. Це робить W0623 дуже щільною.

W0623 вважають над холодним об'єктом, оскільки його температура сягає лише 425 градусів за Цельсієм. Для прикладу, деревне вугілля здатне горіти за температури 750-1200 градусів за Цельсієм. Не кажучи вже про наше Сонце, поверхня якого розігрівається до 3700-7700 градусів за Цельсієм.

У своєму дослідженні вчені зазначають, що W0623 є найхолоднішою зіркою, яка випромінює слабкі радіохвилі. Зазвичай цей тип електромагнітного випромінювання виробляється набагато більшими і гарячішими зірками. "Дуже рідко можна зустріти надхолодні коричневі карликові зорі, подібні до цієї, що випромінюють радіовипромінювання", – розповів провідний автор дослідження, докторант Сіднейського університету Кові Роуз.

За його словами, нездатність коричневих карликів генерувати радіовипромінювання полягає у тому, що такі протозірки не створюють необхідних для цього магнітних полів, адже у них не відбувається ядерний синтез.

При цьому близько 10% коричневих карликів все ж здатні випромінювати радіохвилі, але більшість з них мають температуру поверхні близько 2200 градусів за Цельсієм. Тож вчені визнають, що їм "не до кінця відомо", чому надхолодний W0623 випромінює сигнали, які можна виявити з Землі.

Натомість дослідники вважають, що магнітні поля радіовипромінюючих коричневих карликів обертаються значно швидше, ніж їхні іонізовані верхні атмосфери. В результаті цього створюється електричний потік, в якому електрони падають до магнітних полярних областей зірки. Такий електричний дощ, у поєднанні із обертанням зірки, створює регулярно повторювані радіосплески.

Астрономи особливо цікавляться коричневими карликами через те, наскільки близько вони стоять до межі між зіркою і планетою. "Ці зірки є своєрідною відсутньою ланкою між найменшими зірками, які спалюють водень в ядерних реакціях, і найбільшими газовими планетами-гігантами, такими як Юпітер", – пояснив Роуз.

За його словами, якщо науковці більше знатимуть про них, то зможуть зрозуміти, як еволюціонують обидва типи небесних тіл.