Вперше за багато років у Києві виставляють оригінал найбільшого скарбу української археології - золотої пекторалі

— До 2014 року ми час від часу виставляли в своїй експозиції оригінал всесвітньо відомої скіфської пекторалі, але останні 5 з половиною років цього не робили, — розповілана відкритті виставки «Пектораль. Знахідка століття» одна з її кураторів завідувачка відділу ювелірного мистецтва Музею історичних коштовностей України кандидат історичних наук Любов Клочко. — Ми припинили виставляти оригінал пекторалі з початку 2014 року. Тоді під час Революції гідності недалеко від нас — у Маріїнському парку — безчинствували тітушки. Тож ми вирішили: не чіпай лиха — буде тихо. Прибрали оригінал, виставили в залі копію. Цього літа минуло 50 років від того дня, коли експедиція Інституту археології НАН України на чолі з Борисом Мозолевським знайшла золоту пектораль та багато інших скіфських речей на Дніпропетровщині в кургані Товста Могила. До ювілею знахідки століття ми й організували цю виставку, яка стала приводом для того, щоб після тривалої перерви показати публіці оригінал золотої пекторалі.

«На руці знатної скіф’янки було 11 золотих перснів»

— На пекторалі 48 фігурок людей і тварин, кожна з яких відлита окремо, а потім закріплена на чотирьох золотих дугах, — продовжує Любов Клочко. — Сценки, що показані на верхньому фризі пекторалі, відбуваються весною, коли скіфи святкували прихід Нового року. Тут показані сцени повсякденного життя: двоє людей розтягують руно, чоловік доїть вівцю, біля дорослих коней, корів, кіз їх новонароджений приплід. Середній фриз — світ рослин. А нижній — потойбічний світ смерті, де, як ви бачите, міфологічні птахи грифони нападають на тварин.

Існує міф про те, що Борис Мозолевський віз пектораль в Київ сам, ховаючи під куфайкою. Насправді доставка унікальної знахідки була добре організована: в спеціальному футлярі під охороною чотирьох міліціонерів в окремому купе в поїзді.

Слід сказати, що розкопки Товстої Могили почалися в 1971 році завдяки тому, що в місті Орджонікідзе (нині Кам’янське), яке знаходиться недалеко від цього кургану, почали облаштовували парк. Чорнозем для нього вирішили взяти з Товстої Могили. Тому були терміново організовані її археологічні дослідження. Директор сусіднього родовища з видобутку марганцевої руди Сергій Середа, вражений розповідями Мозолевського про скарби, що можна відшукати в кургані, виділив трактори, бо треба було виконати чималий обсяг земляних робіт.

Борис Мозолевський зі скіфською пектораллю
— Де саме в кургані археологи знайшли пектораль?

— В дромосі — невеличкому коридорчику перед поховальною камерою скіфа в центрі кургану (Мозолевський вважав, що той був царем). Але спочатку експедиція натрапила в Товстій Могилі на інше поховання — жінки та дитини, що знаходилося в боковій частині кургану. Воно виявилося не пограбованим (це велика вдача для дослідників). На жінці було багате вбрання, обшите золотими бляшками. На руках — 11 перснів, також з золота. Під час поховального обряду її тіло було в напівлежачому положенні, спиралося на подушки. В ногах їй поклали якусь траву. В потойбічний світ жінку супроводжували конюх, виночерпій та маленька дівчинка, яку, певно, принесли в жертву богам. Біля поховальної камери жінки скіфи поставили віз, який прикрашали срібні навершя з зображеннями оленів, грифонів — символів сонця й родючості. Тому ми припускаємо, що це був не просто віз, а пересувний храм (його залишки ми демонструємо на цій виставці). Певно, небіжчиця за життя була жрицею, а також дружиною знатного скіфа (можливо, царя), що був похований в центрі кургану.

Срібні навершя возу з зображеннями оленів та грифонів
Через певний час, після смерті цієї жінки, поруч з нею поховали дитину (Мозолевський вважав, що то був її молодший син — царевич). Але визначити стать цієї дитини антропологи поки що не змогли. Її поховали в дерев’яному саркофазі з елементами, зробленими з алебастру. На шиї дитини — золота гривня. Експедиція Мозолевського вирізала обидва ці поховання (жіноче й дитини) разом з ґрунтом і доставила в наш музей. Ці поховання знаходяться в нашій постійній експозиції.

«В тризні взяли участь приблизно 3 тисячі скіфів»

— В експозиції представлена кінська збруя. Її також знайшли в Товстій Могилі?

— Так, поруч з жіночим похованням лежали восьмеро коней, — відповідає Любов Клочко. — Збруя одних коней прикрашена бронзовими накладками, інших — срібними й навіть золотими. На одній з накладок — зображення змієногої богині. Вона, за легендою, є матір’ю першого царя скіфів. Згідно з цією легендою, богиня жила в печерах. Вона вкрала коней у могутнього персонажа грецької міфології Геракла й сховала у своїй печері. Геракл знайшов їх там, і богиня стала його дружиною. В них народилися троє синів. Коли Геракл мав пуститися в мандри, він залишив свій лук і сказав: «Хто з синів зможе натягнути сухожилля на цьому луку, той стане царем». Зумів молодший син, на ім'я Скіф. Тому, до речі, у скіфів була традиція передавати владу молодшому сину.

Збруя коней прикрашена бронзовими, срібними і золотими накладками. На одній з накладок – зображення змієногої богині
Ми також показуємо на виставці посуд, знайдений біля поховання скіф’янки — казан, сковорідку з бронзи. А також три кам’яні кулі. Дехто з науковців вважає, що це кулі для пращі (зброї). інші — що, їх використовували для нагріву води: кулі клали у вогонь, а потім розпеченими — у воду. До речі, історик Геродот, описав, як скіфи запікати бика без використання посуду й дров. Спочатку вони зрізали з туші все м’ясо. Ретельно вимивали шлунок тварини. Клали в нього м’ясо і пекли на багатті, в якому замість дров горіли кістки цього бика.
Казан

Кам’яні кулі
— Могила знатного скіфа, що знаходилася в центрі кургану, також виявилась не пограбованою, як і його дружини?

— На жаль, ні. Але грабіжники знайшли в чоловічому похованні не все. В дромосі, окрім пекторалі, вони не помітили меча з золотими накладками, нагайки, руків’я якої оздоблено золотом. А в самій могилі — золотий перстень у вигляді спіралі з багатьма витками (образ змійки, яка обвилася навколо пальця).

Руків’я нагайки оздоблено золотом
Золотий перстень у вигляді змійки
Курган Товста Могила оточував рів, куди скіфи покидали розбиті амфори з-під вина, яке вони випили під час тризни — поминання. Виходячи з кількості цих амфор, можна сказати, що в тризні взяли участь приблизно 3 тисячі осіб.
Розбита амфора
— В постійній експозиції нашого музею знахідкам з Товстої Могили відводиться три вітрини, а тепер під час виставки — тринадцяти, — заявив «ФАКТАМ» науковий співробітник Музею історичних коштовностей України Юрій Полідович. — Це перша в історії нашого музею виставка, присвячена знахідкам з одного скіфського кургану. Загалом тут представлено понад 1,5 тисячі знайдених там речей — враховуючи дрібні накладки на одязі.

Виставка триватиме до 30 жовтня.


Джерело: ФАКТИ.ua

Штраф від ТЦК: Українцям пояснили, як не переплатити й не втратити право на знижку

середа, 14 травень 2025, 16:51

В Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть накладати штрафи на військовозобов'язаних громадян, які порушують правила мобілізації. Розповсюджені ситуації, коли ТЦК та СП вимагає оплатити штраф, але видає для цього лише ...

Якщо Пенсійний фонд не зарахував до стажу частину трудового періоду: Українцям пояснили, як діяти

середа, 14 травень 2025, 16:47

В Україні щорічно змінюються вимоги до страхового стажу для виходу на заслужений відпочинок за віком. Так, для того, аби вийти на пенсію в 60 років, людина має набути щонайменше 32 роки страхового стажу (роком раніше — 31 рік), у 63 роки — за наявності...