З архіву ПУ. "Дайте мені потримати за горло людину, яка вписує у шкільну програму це у 2020-му!": Письменниця Забужко шокована списком літератури, який діти отримали на канікули

Українську письменницю Оксану Забужко влітку 2020 року обурив факт того, що у переліку творів на літо для українських школярів досі є твір Бориса Васільєва «А зорі тут тихі» (1969) - про п’ятьох радянських дівчат-зенітниць та їхнього командира у часи Другої світової війни, написаний в дусі радянської пропаганди. Про це йдеться у матеріалі «Пропаганда «совка» та сексу? Завдання на літо для школярів», передають Патріоти України.

Учні отримали списки літератури на літо – твори з основної програми української та зарубіжної літератури та для позакласного читання. Зокрема, список для 9-класників, який потрапив у розпорядження журналістів, виглядає ось так.

Найбільші питання у батьків школярів викликає наявність у переліку твору Бориса Васільєва «А зорі тут тихі» (1969) - про п’ятьох радянських дівчат-зенітниць та їхнього командира у часи Другої світової війни, написаний в дусі радянської пропаганди. Також у списку є роман Еріка Сігала «Історія одного кохання», який містить вельми відверті сексуальні сцени.

У відповідь на запит Міносвіти зауважило, що обидва списки, які отримали діти, не є затвердженими відомством. «Твір Б. Васильєва «А зорі тут тихі» навчальною програмою не передбачений», – запевнили у відомстві та запропонували ознайомитися із самою програмою за посиланням. Серед рекомендованих до прочитання – в основному списку та переліку творів для позакласного читання – «А зорі тут тихі» справді не було. Але цей твір таки знайшовся – ця повість опинилася у програмі позакласного читання для 7-го класу.

Називати прізвища конкретних людей, відповідальних за появу того чи іншого твору у списку, а також психологічну експертизу на відповідність віку, у Міністерстві не забажало. Відомство відповіло загальними фразами: «Для реалізації концепції «Нова українська школа» у 2017 році оновлено навчальні програми для учнів 5-9 класів, зокрема з української і зарубіжної літератури. Модернізація, створення навчальних програм проводилися з урахуванням вікових особливостей учнів, думки вчителів, науковців, представників громадськості».

Письменниця, літературознавець Оксана Забужко була надзвичайно обурена, коли дізналася, що підліткам пропонують прочитати повість «А зорі тут тихі». «А зорі тут тихі» – це повернення до СРСР! Я пам’ятаю, як нас, школярів, у 70-ті водили на сеанси фільму, знятого за цією книгою, пам’ятаю, як нам влаштовували військову гру «Зарница». Я не хочу повертатися у той час!», – не приховує емоцій Забужко.

«За програмою, яка включає цю повість, сидить якесь «запарфьоновене» (відсилка до програм російського журналіст Парфьонова про життя у часи СРСР – ред.) чмо часів смердючих брежневськіх 70-х, це рівень райцентру Дерипупівки, де календар зупинився на позначці 1980-й. Ця книга – зі списку радянської обов’язкової військово-патріотичної літератури. Це книга, яка має дуже конкретну локалізацію у часі та просторі – Радянський Союз, 70-ті. Дайте мені потримати за горло людину, яка вписує у шкільну програму це у 2020-у році у незалежній Україні», – говорить Забужко.

Письменниця також назвала цей твір продовженням «табачникового курсу». На її думку, після міністра освіти часів Януковича Дмитра Табачника ніхто не змінював логіку побудови програми. «Можливо, ця книга вказана у методичці, яку пишуть у Москві?», – запитала вона. Забужко також підкреслила, що на тему Другої світової війни існує дуже багато якісної світової літератури: до прикладу, Вільям Стайрон «Вибір Софі».