З архіву ПУ. Справжній бізнес на смерті: Археологи розповіли, як працювали творці мумій у Стародавньому Єгипті

Стародавні фахівці з муміфікації використовували особливі столи і вміли підтримувати порівняно низьку температуру в приміщеннях, повідомляють Патріоти України із посиланням на іноземні ЗМІ.

Комплекс муміфікації був виявлений в районі 5-ї піраміди династії Унас, між пірамідами Сехемкет і Джосер. Він набагато новіше, ніж піраміди Старого царства, що відносяться до 26-ї династії (близько 664−525 рр. до н.е.). Центральний прохід глибиною 14 метрів був виявлений в 2018 році. Археологам довелося видалити 42 тонни піску і каменів, які заповнили шахту, перш ніж вони досягли великої камери з високою стелею. Вона також була заповнена піском і камінням, але там були розкидані тисячі фрагментів глиняного посуду.

Як тільки камера була очищена від всього сміття, археологи зрозуміли, що це не могила, а скоріше майстерня для муміфікації мертвих. У ній знаходилася велика курильниця, дренажні канали для крові і навіть система природної вентиляції.

У кімнаті була піднесена стільниця і неглибокі канали, прорізані в скелі вздовж основи однієї стіни. В одному кутку чаша розміром з бочку була заповнена вугіллям, попелом і темним піском. Старий тунель — частина мережі проходів під Саккарою — переміщував холодне повітря по майстерні.

Фрагменти кераміки також виявилися скарбницею інформації. Фахівці з гончарної справи змогли реконструювати сотні маленьких мисок і банок, на кожній з яких була наклеєна етикетка.

«На кожній чашки або чаші є назва речовини, яку вона містила, і дні процедури бальзамування, в які їх треба було використовувати. Інструкції написані безпосередньо на об'єктах», — говорить єгиптолог з Тюбінгенського університету Рамадан Хуссейн.

Ці знахідки надзвичайно важливі, тому що, хоча єгиптяни залишили багато інформації про свою практику поховання в письмовій формі і на картинах на стінах гробниць, було виявлено дуже мало майстерень по муміфікації. Коли єгиптологи почали ритися в пісках на предмет давніх останків, їх цікавили тільки великі знахідки — в ідеалі, скарби фараонів. Робочі місця не представляли інтересу і були або пропущені, або знищені в спробі проникнути в більш «цінні» гробниці.

Додамо, давньоєгипетське суспільство включало цілий клас священиків, які дбали про духів померлих. Їх «посадова інструкція» включала в себе утримання гробниць і молитву за померлих власників. У деяких були десятки гробниць з сотнями мумій, упакованих в кожну.

«Людям доводилося приносити жертви щотижня, щоб підтримувати їх життя. Мертві люди — це гроші. Ось і все», — каже Коен Донкер ван Хіл, єгиптолог з Лейденського університету, який роками вивчав контракти священиків з сім'ями померлих.