З архіву ПУ. Велетенську невідому структуру знайшли вчені всередині Землі

Структура, яку називають "зоною ультранизької швидкості" (ULVZ) розміщена на межі між дуже гарячим розплавленим ядром Землі і твердою мантією. Вона розташована прямо під вулканічними Маркізькими островами у Французькій Полінезії в південній частині Тихого океану. Про це пише Newsweek з посиланням на нове дослідження, опубліковане червні 2020 року в журналі Science, передають Патріоти України.

Міжнародна команда вчених з Університету Джона Хопкінса й Університету Тель-Авіва також виявили докази того, що раніше виявлена ULVZ під Гавайськими островами на межі між ядром і мантією значно більша, ніж раніше вважалося.

Вчені змогли виявити ці утворення, проаналізувавши дані про сейсмічні хвилі, які можуть виявити приховані підземні структури, коли проходять через планету. Ці сейсмічні хвилі, які генерують землетруси, долають тисячі миль під поверхнею. Але оскільки матеріали, через які вони проходять, мають різну щільність, температуру й склад, хвилі змінюють швидкість, вигинаються чи розсіюються, продукуючи відлуння, яке вчені можуть виявити за допомогою сейсмографів.

Використовучи зі заміри, вчені можуть скласти картинку кам'янистого утворення, яке лежить під землею, а також визначити його фізичні властивості. В новому дослідженні вчені використали алгоритм машинного самонавчання під назвою "the Sequencer", щоб одночасно проаналізувати близько 7 тисяч записів про сейсмічні хвилі, які називають сейсмограмами. Ці хвилі були спровоковані сотнями землетрусів з магнітудою вище 6,5 балів за шкалою Ріхтера, які відбулися за період з 1990 до 2018 року.

Ці хвилі заломлювалися вздовж межі між ядром і мантією, даючи чітке розуміння структури Землі під Тихим океаном.

"Розглядаючи тисячі відлунь на межі між ядром і мантією замість того, щоб зосереджуватися лише на одному з них за раз, як це робиться зазвичай, ми отримали зовсім нове поле зору", - сказав головний автор дослідження Дейон Кім.

"Ми побачили, що на цій межі існує багато утворень, які можуть продукувати відлуння. Ми не усвідомлювали цього раніше через значно вужчі погляди", - додав він.

На подив вчених, вони виявили близько половини різних хвиль розсіювалися через тривимірні утворення біля межі між ядром і мантією, проливаючи нове світло на регіон під Тихим океаном. Вони виявили низку раніше ідентифікованих структур, але також нову ULVZ під Маркізькими островами.