Землетруси через Сонце і Місяць? Вчені розкрили механізм загадкових поштовхів

Сонце та Місяць можуть впливати на виникнення певного типу землетрусів. До такого висновку дослідники дійшли після моделювання приливних збурень, які постійно діють на земну кору, передають Патріоти України.

Відомо, що гравітаційний вплив Сонця та Місяця спричиняє слабкі, але регулярні приливні напруження. У деяких випадках вони можуть бути пов’язані з так званими повільними землетрусами — подіями, під час яких енергія вивільняється значно повільніше, ніж під час звичайних сейсмічних поштовхів. Через це такі процеси можуть залишатися непомітними для людей на поверхні.

Механізм цього явища тривалий час залишався незрозумілим. У новому дослідженні вчені змоделювали поведінку розломів і припустили, що ключову роль може відігравати своєрідний резонанс.

Для пояснення цього ефекту дослідники наводять аналогію з келихом: якщо провести мокрим пальцем по його краю в правильному ритмі, він починає звучати. Подібний принцип, за їхньою моделлю, може працювати й у масштабах земної кори.

Науковці використали модель «пружина — блок» та закон тертя, що враховує швидкість руху поверхонь розлому і стан їхнього контакту. Модель показала, що навіть невеликі приливні напруження, які становлять лише кілька кілопаскалів, за певних умов здатні змінювати поведінку розлому.

Зокрема, збільшення швидкості зміщення може зменшувати тертя в зоні контакту та посилювати ковзання. Залежно від характеристик розлому це може призводити як до повільних, так і до швидших сейсмічних подій.

Важливими факторами виявилися сила приливного впливу та його періодичність. Якщо напруження невеликі, розлом може продовжувати повільно зміщуватися. Але за перевищення певного порогу та відповідного періоду впливу можливе активніше ковзання.

Дослідники порівнюють цей механізм із розгойдуванням гойдалки: навіть невеликі поштовхи можуть дати значний результат, якщо вони подаються у правильному ритмі.

Результати моделювання, за словами авторів дослідження, узгоджуються з деякими реальними спостереженнями. Зокрема, йдеться про сейсмічну активність у південно-західній частині Японії та зоні Каскадії на північному заході Тихого океану, де певні події мають виражену періодичність близько 12 і 24 годин, що відповідає приливним циклам.

Водночас дослідження не означає, що Сонце чи Місяць безпосередньо «створюють» землетруси. Йдеться про можливий механізм, за якого слабкі зовнішні напруження можуть впливати на вже нестабільні ділянки розломів і за певних умов запускати сейсмічні процеси.