Протягом місяця на відкритій ділянці землі співробітники Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України досліджували цікаві знахідки - три скіфські кургани V ст. до н.е., а також поселення епохи козацтва.
Рятувальні археологічні роботи проходили поблизу села Покровська Багачка, Полтавська область, повідомляють Патріоти України з посиланням на РБК-Україна.
Недалеко від вказаного села йде будівництво обходу, що є однією з частин проекту реконструкції дороги державного значення М03 Київ - Харків - Довжанський. За словами директора "Рятівної археологічної служби" Олега Осаульчук, фахівці науково-дослідного центру ще в 2009 році обстежили територію проектованого об'єкта і виявили, що в смугу будівництва потрапляє два об'єкти археологічної спадщини - частина курганного могильника скіфського часу і поселення часів козацтва. Безпосередньо розкопки проходили з 7 квітня по 4 травня 2017 року. Однак археологи запевняють, що виділеного часу їм було досить для повноцінного вивчення знайдених артефактів. Начальником експедиції є відомий полтавський археолог - кандидат історичних наук Олександр Борисович Супруненко.
На пам'ятнику скіфського часу археологи досліджували одночасно три могильника (умовна назва об'єкта - "Покровська Багачка-3"). Заступник начальника експедиції і керівника дослідницького проекту В'ячеслав Шерстюк зазначає: знайдені матеріали дозволяють віднести "скіфську знахідку" до V ст. до н.е. У першому кургані дослідники виявили кістки, які належали як мінімум одному дорослому і дитині. При цьому археологи припускають, що тут могли бути поховані троє людей. Сказати точніше на даний момент складно, так як лише невелика частина цього поховання залишилася ненарушенной. "Тут (ред. - в першому кургані) знайшли залишки дерев'яного перекриття могили і уламки античної імпортної червоноглиняного лекіфа - маленького сосуда для духів або пахощів", - говорить В'ячеслав Шерстюк. Лекіф - давньогрецька ваза з вузьким горлечком і невеликою ніжкою. Використовувалася не тільки для зберігання рідин, але також як похоронний дар в V ст. до н.е. Під час дослідницьких робіт в першому кургані виявили перстень на пальці небіжчика! Така знахідка підштовхнула археологів до думки, що тут могла бути похована жінка. Однак слід зазначити, що в той час окремі жіночі поховання були досить рідкісними.
Справа в тому, що, за твердженнями дослідників, земляні насипи зазвичай споруджували над похоронної ямою, де покоїлися останки воїна. Над жіночими похованнями такі насипи не зводили.
Однак В'ячеслав Шерстюк зазначає, що в скіфські часи жінки також могли бути воїнами. Їх поважали і після смерті ховали в курганах з належним інвентарем. Так, ще в 1957 році запорізький краєзнавець і археолог Олександр Бодянський досліджував скіфський могильник IV-III століть, знайдений в Запорізькій області. У могильнику тоді знайшли не тільки намисто, жіночі головні убори, а й зброю, що дозволило зробити висновок - археологи виявили поховання жінки-воїна. В'ячеслав Шерстюк також нагадує: багато істориків-археологи вважають, що славно відомі амазонки, про які вперше пише давньогрецький історик Геродот, цілком могли вийти з наших територій. Як би там не було, проте один із знайдених в Полтавській області могильників навряд чи належав жінці войовниці. "Ймовірно, більш детальні дослідження знайдених кісток покажуть, що курган був насипаний над могилою подружжя", - говорить дослідник. Крім того, археологи відзначають, що у скіфів існували досить жорстокі за сьогоднішніми мірками похоронні обряди. Наприклад, в похоронну яму загиблого воїна могли покласти не тільки зброю і речі, які визначали його соціальний статус, але також наложницю, рабів, дружину або навіть дітей, яких спеціально вбивали. "Наприклад, коли ховали когось заможнішого, то могли забити табун коней, умертвити рабів або навіть тих, хто насипав курган ... У першому кургані, судячи зі знахідок, був похований хтось солідний. Ми знайшли античний посуд. Також були знайдені останки немовляти. Є велика ймовірність того, що він помер не своєю смертю ", - припускає В'ячеслав Шерстюк.
В інших знайдених могильниках, за попередніми висновками, були поховані молоді воїни. "У одного зібраний весь похоронний інвентар, знайдені наконечники стріл. Цікаво, що всі вони не дуже хорошої якості, багато браку. Це говорить, по-перше, про те, що ці юнаки не були багатими воїнами, вони не встигли ще заробити собі ні грошей, ні слави. Як ми розуміємо, що це були ще зовсім юні хлопці? в могильнику були знайдені молочні зуби. Приблизно можна говорити про вік 12-16 років. тобто, вони вже починали тренуватися, брали в руки зброю, але ще не стали шанованими воїнами.Тому в похоронні ями їм поклали зброю не дуже хорошої якості ", - пояснює В'ячеслав Шерстюк.
На жаль, знайдені в Полтавській області скіфські кургани були неодноразово пограбовані. "Нам навіть вдалося простежити один з грабіжницьких лазів, глибиною приблизно п'ять метрів. Правда, він був марним, так як грабіжники не дісталися до поховання. Ці кургани були перекопані не раз в пошуках скарбів. Тому цілої похоронної камери ми не знайшли, вдалося виявити лише вже перемішані фрагменти скелетів ", - говорить заступник начальника експедиції і керівника дослідницького проекту В'ячеслав Шерстюк. Археолог розповідає, що грабіжницькі лази робили шукачі скарбів ще тих часів, до яких власне і відносяться знайдені могильники. "Ті, хто брали участь у похованні, могли потім повернутися і пограбувати його. Довгий серпантин грабіжницького лазу - це швидше за все спроби пограбування поховання якраз в скіфські часи ... Крім того, в XVII столітті під час нової хвилі козацької колонізації кургани також активно руйнували і обкрадали ", - зазначає дослідник. За словами археолога, лише 1% скіфських поховань залишається не пограбованим до наших днів. До речі, за насипом кургану вчені знайшли залишки похоронної тризни (заключна частина поховального обряду), представленої уламками амфори і кістками тварин.
Ще одна визначна пам'ятка, яку досліджували археологи, - поселення "Настасівка-2". Датується воно XVIII-XIX ст. і відноситься до епохи козацтва. За словами В'ячеслава Шерстюка, поселення було досить велике і простежується на ділянці довжиною 400 метрів. Вчені зафіксували близько 30 об'єктів: в основному господарські та сміттєві ями. Більшість знахідок типові для того часу - кераміка, скло, наперстки, жіночі прикраси тощо. На даний момент, археологи припускають, що знайдене поселення не було селом, а скоріше - хутором. "Поки не скажу про нього дуже докладно. Тому що ми не знаємо, що саме це був за хутір. Треба буде підняти документи. На деяких картах тут вказано саме хутір, але без назви", - пояснює В'ячеслав Шерстюк.
Археолог пояснює, що знайдене поселення по-своєму унікальне. Справа в тому, що виявлено воно було не поблизу великого міста або якої-небудь фортеці, а посеред степу - під відкритим небом. "Цікаво подивитися, як жили люди того часу без фортець, постійної оборони ... Звичайно, нічого унікального немає. Але цікаво, що раніше подібні розкопки проходили на території великих міст. Наприклад, Полтава і Кременчук. А це розкопки поселення епохи козацтва, які проходили в межах області. Це звичайний козацький хутір, де швидше за все жили люди середнього достатку: не бідні, а й якихось чудернацьких речей ми не знайшли. Як би тоді сказали - "середнячки", - говорить археолог.
Також співробітники "Рятівної археологічної служби" відзначають, що досліджена ділянка знаходиться досить далеко від водних артерій. Зате хутірець розташований якраз на перехресті важливих сухопутних шляхів. "Це дві дороги. Та, яка зараз веде з Києва до Харкова. Також в цьому місці в давнину з півночі на південь пролягала ще одна дорога - це так званий Ромодановський шлях. Виходить, що знайдений козацький хутір розташовувався на перетині цих двох шляхів. Може бути, цей хутірець був таким собі "пунктом зупинки". Згодом сюди почали заходити більше, скажімо так, підприємливі люди. Так, якщо більш прості матеріальні знахідки відносяться до кінця XVIII-середині XIX ст., то пізніше тут стали з'являтися імпортні речі. Можливо, з часом ті землі відійшли якомусь поміщику", - робить припущення археолог В'ячеслав Шерстюк. На жаль, до наших днів збереглися лише незначні залишки господарських приміщень і кілька ділянок з фундаментами. Тому судити про форму і розміри житлових будинків поселення "Настасівка-2" практично неможливо.
В даний момент знайдені артефакти вивчають і реставрують. За словами археологів, речі будуть спрямовані в Полтавський краєзнавчий музей. В результаті очікується збір великої презентаційної колекції артефактів, які будуть відображати господарський побут XVIII- XIX століть.
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
Приєднуйтесь
З архіву ПУ. "Лежали, міцно обійнявшись": В Україні виявили унікальну могилу закоханих (фото)
З архіву ПУ. Сказати, що унікальна знахідка - нічого не сказати: Меценат врятував для України бронзовий шолом кімерійського воїна, який виготовили етруски 2700 років тому (фотофакти)
Хіти тижня. Еротика у мистецтві Трипільської культури: У печері на Тернопільщині знайшли артефакти 5-тисячолітньої давнини (фотофакти)
