Безглуздо апелювати до патріотизму. Чому "рішучих реформ" дедалі більше, а охочих жити в Україні дедалі менше? - економіст

"Поки Уряд вистрілює "реформами" та "осучасненнями", падіння рівня життя змушує людей шукати кращих умов на чужині – стабільних зарплат, якісних послуг, адекватних чиновників. Для кого всі ці реформи, якщо країна поступово перетворюється на пустку?" Про це пише на сайті LB.ua економіст, Голова Аграрної партії України Віталій Скоцик, передають Патріоти України, продовжуючи:

За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні цього року, кількість охочих змінити місце проживання на іншу країну зросла до 35%. Це на 5% більше, ніж у минулому році. Чому так виходить, що «рішучих реформ» дедалі більше, а охочих жити в Україні дедалі менше?

Підкажу владі напрямок пошуку причин. Держава втратила з поля зору мету всіх змін, які вона продукує, – людину, її вільну самореалізацію і комфорт. Реформи без демонтажу олігархічної системи, яка породжує несправедливість, не вселяють людям особливої віри в майбутнє. Тому Україна втрачає найактивніший прошарок суспільства.

Найгірше, що кількість потенційних емігрантів найвища серед молоді 18-35 років – 54%. Люди, які мають невдовзі взяти відповідальність за свою країну, воліють переїхати в іншу. Серед них високий відсоток тих, хто здобув вищу освіту і зовсім скоро стане провідником інновацій у своїй галузі. Україна розкидається талантами, при цьому потерпаючи від нестачі нових кадрів!

Списати міграційні настрої на війну не вийде: найбільше тих, хто бажав би змінити місце проживання, - серед мешканців Заходу (41%). На Півдні їх 34%, у Центрі й на Сході – по 33%. Що ж до безвізового режиму, то він лише трохи ширше відчиняє вікно у світ, щоб більше українців побачили, як живуть інші народи.

Задуматись варто ось про що: найчастіше серед причин, які спонукають думати про еміграцію, українці називають просте бажання отримати кращі умови для життя (64%).

Мільйони наших земляків емігрують, щоб працювати на розвиток чужих економік, чужих суспільств, віддати свої знання й таланти чужим інститутам і дослідницьким лабораторіям. І взамін отримати гідну зарплату і естетичний міський простір, якісний сервіс і нормальні адміністративні послуги. Декому просто хочеться бачити свого мера, що вранці їде на роботу на велосипеді, а не з ескортом дорогих машин.

До високого рівня смертності в Україні додається ще й шалений потік трудової міграції. Що далі? Країна поступово перетворюється на пустку.

І безглуздо апелювати до патріотизму, якщо своя держава не створює умови, щоб молодь працювала вдома і щоб заробітчани повернулися з інших країн. Замість копійчаного підняття пенсій і зарплат на тлі знецінення гривні - українцям потрібні умови для підприємництва, захист права власності, стимули для розвитку науки і переробної промисловості.