"Більшість політиків – жертви амплуа. Це як в акторстві. Один раз зіграв лиходія зі страшенними очима – і все, прилипне, потім не "відмиєш"." Про це пише у своєму Facebook Петро Олещук, передають Патріоти України, продовжуючи:
Так і тут. Зіграв замолоду Жириновський роль буйного клоуна із мімікою Муссоліні та риторикою російських "застольних бесід" – і все, гратиме цю роль до кінця життя.
Але здебільшого політик отримує амплуа за посадою. От, приміром, Путін змушений зображати архетипового російського "царя" – суворого, експансіоністського, що погрожує всьому світові та "підминає" бояр. Виходить кепсько – на рівні аматорської вистави та реміксів "західних виконавців" Кіркоровим, але російський "піпл" хаває, бо зачекався на такі "шоу".
Подригавшись на початку терміну, Трамп, очевидно, змушений приміряти на себе роль "президента-республіканця-яструба".
Він наче говорить американцям: "Ну грець із вами, хочете бомбардувань – щось побомбардуємо. От хочете я скину найбільшу та найдорожчу бомбу!" Всі хочуть. Бомба летить. Всі задоволені.
Зрештою, для політика найважливіше не ефективність його дій, а відповідність цих дій очікуванням цільової групи.
Одним з найважливиших елементів статусу (рангу) "наддержави" тієї чи іншої країни (ну, або прагнення претендувати на такий статус) є не тільки значний людський, фінансово-економічний чи ресурсний потенціали, а її РЕАЛЬНА спроможність проєцирувати свою ...
"Хо-хо, от уже й "Іскандери" з Брянщини до нас різко летіти передумали, слава ЗСУ!.. І облитий уриною бункерний гебнюк, який три дні був мовчав і ховався, а на четвертий доручив своєму американському цуцику за себе віддзявкнути (але в того не дуже дзві...