"Чувство у меня только одно - плевать. Нет ни сочувствия, ни жалости" - Бабченко про катастрофу Ту-154

Журналіст наголосив, що в в російській пропаганді тих, хто розкручував механізм посадок і вбивств його друзів і колег, стало на дев'ять одиниць менше.

Аркадій Бабченко. Фото:gogol.tv

"Есть ли у меня сочувствие по поводу гибели восьмидесяти штатных сотрудников Министерства обороны," - пише у своєму Facebook журналіст Аркадій Бабченко, зазначають Патріоти України, продовжуючи:

поехавшей головой недоимперии, устроившей в соседней братской когда-то стране Сталинград и Курскую дугу с тысячами погибших, и летевших теперь в Сирию петь и плясать перед летчиками для поднятия боевого духа, чтобы им более лучше бомбилось, а также девяти сотрудников агентств массовой пропаганды - причем самых передовых из них, "Первого канала" и "Звезды" - клепавших сюжеты про фашизм, хунту, распятие детей, тысячами вербовавших людей на войну как в Украину, так и в ту же самую Сирию, оправдывающих посадки моих друзей, врущих про то, что моего товарища не пытают в Сегежской колонии, призывавших к расправам со мной и моими друзьями, выливших тонны дерьма на близким мне людей и не раз поставивших их жизнь под угрозу, раскрутивших антимигрантские, антигрузинские, антиукраинские, антилиберальные, педофильские и прочие кампании, приведшие к убийствам инакомыслящих и инакородных уже в мирных российских городах - сотнями, если не тысячами - и в первых рядах строивших новую оруэловщину, диктатуру и ГУЛАГ.... Риторический вопрос.

Нет. У меня нет ни сочувствия, ни жалости. Я не выражаю соболезнования родным и близким. Как не выражал никто из них. Продолжая петь и плясать в поддержку власти или все так же поливать дерьмом с экранов телевизоров и после смерти.

Чувство у меня только одно - плевать. Не я противопоставил себя этому государству и его обслуге. Это государство и его обслуга противопоставили меня себе. Оно назначило меня врагом и национал-предателем. Так что - совершенно плевать.

Хотя, впрочем, ни злорадства, ни радости нет тоже. У меня в голове лишь одна исключительно рациональная мысль - в зомбоящике живой силы, раскручивавшей механизм посадок и убийств моих друзей и коллег, стало на девять единиц меньше.

No regrets. They don't work. Все.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Інклюзивне житло. Оце буде гідне вибачення!": Відомий український блогер звернувся до "ПриватБанку" після обурливого інциденту з ветераном

четвер, 18 грудень 2025, 21:42

Блогер Сергій Наумович закликав "ПриватБанк" узяти на себе відповідальність після того, як у відділенні банку ветерану російсько-української війни, який втратив усі кінцівки, не відновили банківської картки. У дописі у Facebook Наумович пропонує банку ...

Одні військові отримують заслужену винагороду, інші – нічого. Ми не маємо бути заручниками бюрократичних примх чи чийогось незнання, пані прем'єрко, - Святослав Паламар

четвер, 18 грудень 2025, 21:14

"Один фронт – різне ставлення. Питання до прем'єр-міністерки. Користуючись своїм правом, звертаюся до прем'єр-міністерки України із запитаннями", - пише заступник командира бригади "Азов" Нацгвардії України Святослав Паламар на своїй сторінці в соцмере...