Чим небезпечні для країни зміни до Конституції, - Мирослав Попович

У прийдешніх змінах до Конституції України, процес прийняття яких вже почався, найбільше сумнівів викликають положення, що стосуються так званого «особливого статусу» контрольованих сепаратистами регіонів Донбасу. "На мій погляд, ці нововведення не можуть бути прийняті в нинішньому узагальненому формулюванні, оскільки закріплюють військовий стан окупованої частини Донбасу, який насьогодні склався." - пише у колонці Нового времени доктор філософський наук, академік НАНУ Мирослав Попович, інформують Патріоти України.

Сама собою ідея децентралізації не викликає сумнівів, проте, як будь-яка інша здорова ідея, вона може бути використана в різних цілях. Колись я був директором середньої школи в районному центрі на Галичині і знаю, що на периферії влада – це обмежене коло людей, лише 5-6 осіб.

В радянські часи партія намагалася контролювати, щоб це були різні люди, які не будуть один одного покривати і т. д. Партія, звичайно, намагалася, але виходило не дуже добре – керувати всім зверху неможливо, потрібно продумати механізми контролю знизу, а в нинішніх пропозиціях влади щодо децентралізації їх мало – лише один інститут префекта.

Мені здається, що в тому тексті нововведень в частині децентралізації, який ми маємо насьогодні, існує загроза бюрократичного переродження. Крім того, недопрацьовані механізми цивільного самозахисту. Іншими словами, в законодавчих ініціативах влади не передбачені такі механізми, які були б перешкодою на шляху переродження владної системи в авторитарний механізм. Ми можемо опинитися в біді.

Не створено механізму, який з боку єдиної централізованої унітарної держави міг би замінити старі вертикальні конструкти влади. Це неминуче призводить до створення місцевих крайових владних структур: місцеві хлопці «вирішують проблеми», як зараз прийнято говорити, і ніхто не буде знати, що там відбувається.

Ініціативна група «Першого грудня», членом якої я є, закликала «владу врахувати небезпеку національного розколу в разі, якщо нову Конституцію буде прийнято без належного розуміння і згоди народу, під тиском іноземних держав».

Якщо в політиці немає прозорості, влада діє приховано. Подібні таємні політичні інтриги залишаються непоміченими до останнього моменту, а коли вони, нарешті, стають явними, настає політична криза і все може полетіти шкереберть. Коли напруга досягає таких масштабів, що виливається в Майдан, - це не найкращий вихід. Не на площах вирішується доля, а так само таємно.

Щоб цього не сталося, є єдиний, створений європейською цивілізацією механізм – прозорість політичного життя. Також велике значення має контроль влади масами і свобода слова. Поки ці принципи не реалізовано, загроза розколу нації на різні територіальні угруповання не зникає.