Дочекаємось, що кримських татар почнуть завантажувати у вагони і розстрілювати, - Муждабаєв

"Мені здавалося, розмови про те, що в Криму "немає репресій проти кримськотатарського народу", а є тільки "загальнополітичні репресії", в українському пристойному суспільстві мали б зійти нанівець. Принаймні після резолюції Європарламенту. Але, як з'ясувалося, Європа в Україні далеко не для всіх/не в усьому "указ", зокрема для низки (умовно) ліберально-проєвропейських журналістів й аналітиків із кримської тематики. Не "допомогли" і спершу козачі облави в селищах кримських татар, потім ‒ масові обшуки й арешти. Навіть презентована українськими правозахисниками в Брюсселі інтерактивна карта репресій у Криму "не переконала", - пише Айдер Муждабаєв для Крим.Реалії, передають Патріоти України.

Хоча, за її даними, кримських татар влада Росії переслідує більше, ніж інших кримчан, в абсолютних цифрах (при тому, що їх - менше 15% населення), а у відносних - різниця взагалі в рази. Це підтвердила й доповідь Amnesty International. Не знаю, чи варто повторювати про неминучу "заборону" Меджлісу, яка остаточно відкриє шлюз для хвилі національних репресій під виглядом "боротьби з тероризмом і екстремізмом".

Таким чином, на мій погляд, маємо ситуацію, коли всім зацікавленим персоналіям усе відомо й показано з усією очевидністю. Ну, хіба що в Росії не видали "расового закону", згідно з яким особи кримськотатарської національності офіційно оголошені людьми другого сорту. Можливо, саме цього "чекає" низка журналістів і експертів, щоб "остаточно переконатися". Чи моменту, коли селища кримських татар обнесуть колючим дротом, снайперами й собаками (так вже роблять у дні трауру і свят).

Або кримських татар почнуть завантажувати у вагони, або розстрілювати на краю яру. Не знаю. Та і не хочу знати. Оскільки толерантно ставлюся до клінічних ідіотів, але не люблю, коли ідіотами, з різних причин, прикидаються здорові люди. Здорові, але, судячи з небажання помічати чужі страждання, - погані. Це - у звичайному житті. А коли йдеться про свободу, здоров'я й життя інших людей, таку поведінку я називаю підлістю. Втім, мова тут не про мораль, а про пристойність: правила поведінки в громадському місці.

Я не можу і не хочу нікого "перевиховувати", але пропоную колегам ввести в українських ЗМІ і взагалі в публічному просторі мораторій на "розмови негідників", як я означив для себе це явище. Вважаю, що непристойні для європейської України дискусії щодо того, чи утискує влада Росії кримських татар за національною ознакою, пора припинити, зважаючи на достатні докази й не чекаючи брутальніших подій. Які, до речі, на думку російських адвокатів Савченко і Чийгоза, чекають на Крим у найближчому майбутньому.

Крім усього іншого, це громадське "табу" врятує і репутацію тих, хто не може зупинитися й продовжує повторювати "загальнополітичну" версію, що все сильніше віддає ксенофобією щодо кримських татар. Пані й панове, спробуйте самі замислитися, як/ким ви ризикуєте виглядати завтра, якщо сьогодні не cтанете нехай не захисниками кримських татар (для цього потрібно реальне співчуття), а хоча б стриманими в оцінках їх становища.

Небайдужим людям, яких в Україні величезна більшість, ‒ я хочу і від себе особисто, і від кримських татар подякувати за підтримку й розуміння. А тих, хто вважає за можливе продовжувати "розмови негідників" ‒ в інтерв'ю, публікаціях, на ток-шоу, в той час, коли кримські татари живуть у страху, який нелегко передати словами ‒ простіше відчути шкірою, хочу попередити заздалегідь. Я називатиму це так, як вважаю чесним і правильним: ксенофобією, підлістю і зрадою кримськотатарського народу. І впевнений, що багато хто в Україні мене підтримає.

Час "напівтонів" минув, і ні я, ні кримські татари тут ні до чого: його завершує сама Росія. Тому вибір для публічної людини простий: або стати маргіналом на кшталт тих, хто досі "сумнівається" щодо Холокосту і "розмірковує" про мотиви масових депортацій - або залишитися в очах суспільства цивілізованою людиною. Третього вже не вийде.