"Голова Єврокомісії Юнкер може обурюватися американським санкційним пакетом скільки завгодно, але все марно. У Європи ніколи не було сили волі", - російський політолог

Європейці обурювалися щодо санкційного законопроекту Конгресу США проти Росії, щоб зберегти претензію на самостійність. Про це написала у колонці для Радио Свобода російський політолог Лілія Шевцова, передають Патріоти України.

"Немає підстав для надій на те, що Європа брикне і чинитиме опір американській ковзанці. Дійсно, Європа хоче захищати свій бізнес, який працює в Росії. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер може обурюватися американським санкційним пакетом скільки завгодно – але все марно. У Європи ніколи не було сили волі захистити своє фрондерство. До того ж останній пакет санкцій уже було узгоджено Конгресом з європейськими емісарами", – зазначила вона.

Політолог додала, що канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон намагаються акуратно зіграти на антиамериканських емоціях своїх співгромадян, але на практиці шукають єдину з Вашингтоном лінію поведінки стосовно Москви.

"Те, що історія з турбінами Siemens, які опинилися в Криму (всупереч обіцянкам Росії, що цього ніколи не станеться), змушує Німеччину вимагати від ЄС нових санкцій стосовно Кремля, і свідчить про спільні з Вашингтоном настрої", – підкреслила вона.

На думку політолога, включення Росії до списку країн-ізгоїв поряд з Іраном і Північною Кореєю кардинально змінює світову політичну кон'юнктуру.

"США починають формувати нові аксіоми, беручись до розбудови власної системи національної безпеки. А це означає повернення до механізмів стримування і відплати, які почали іржавіти. Нинішній американський санкційний пакет є кроком на шляху вилучення Росії з процесу світової глобалізації. А це означає таке: російська система, яка десятиліттями виживала завдяки антизахідній мобілізації і використанню західних ресурсів, втрачає можливість отримувати ці ресурси за повної нездатності компенсувати їх власними", – попередила вона.

Шевцова додала, що спроба втручання в американські вибори після анексії Криму стала вже другою стратегічною помилкою Кремля.

"Нездатність передбачати міжнародні наслідки обох "гамбітів" свідчить про відсутність у Кремлі і відповідної експертизи, і вміння мислити стратегічно", – підсумувала вона.