Як Україна продала свою душу корупції, або Терпець Заходу до Києва уривається, - експерт

Єдиний незалежний антикорупційний орган України – антикорупційне бюро (НАБУ) – було створено 2015 року для розслідувань корупційних злочинів у рядах високопосадовців. НАБУ, на чолі з її директором Артемом Ситником, продемонстрували свою незалежність і рішучість щодо посадових осіб, суддів, керівників державних підприємств, які раніше володіли імунітетом від кримінального переслідування. Про це пише колишній координатор проекту USAID Джош Коен на сайті Новое время, передають Патріоти України, продовжуючи:

Підтримка НАБУ, безумовно, була пріоритетною для США. Допомагати НАБУ взялося навіть ФБР. Агентства підписали меморандум про співробітництво та обмін інформацією. Однак політичні еліти України протягом двох останніх років займалися тим, що вигадували способи, як послабити НАБУ і знизити його ефективність.

Судова система України ставила під сумніви розслідування НАБУ, позбавляючи антикорупціонерів ордерів на обшук, навмисно встановлюючи для підозрюваних у злочинах невеликі застави, тим самим, дозволяючи їм утекти з країни. Це означає, що НАБУ хоч і розслідує сотні справ, більшість із них не може дійти до судів. Незважаючи на чітку вимогу МВФ про створення в Україні незалежного Антикорупційного суду, президент України Петро Порошенко продовжує зволікати з цим.

Минулого тижня ситуація для НАБУ погіршилася. 29 листопада Служба безпеки України (СБУ) і Генеральна прокуратура навмисно зірвали таємну операцію НАБУ, метою якої було викриття високопосадовця Державної міграційної служби України, яка, ймовірно, брала участь у незаконних схемах з торгівлі паспортами та посвідками на проживання.

Справжньою катастрофою стало те, що деяких таємних агентів НАБУ було затримано СБУ і прокуратурою, їхні імена було розкрито. Таким чином вони втратили можливість виконувати свою роботу, а їхнє життя потенційно наразили на небезпеку.

Але і це ще не все. Парламентський комітет по боротьбі з корупцією проголосував за законопроект про звільнення голови комітету Єгора Соболєва, який був одним із небагатьох сильних гравців, і його втрата стане ударом для активістів.

Ударом по Ситнику може стати небезпечний законопроект №7363, який, по суті, покликаний покінчити з незалежністю НАБУ. Проект закону було зареєстровано в парламенті. Він дозволить звільняти керівників НАБУ і глав інших антикорупційних відомств простою більшістю голосів. Наразі директора НАБУ може бути звільнено лише після винесення обвинувального вироку у кримінальній справі. Тому активісти побоюються, що і Ситника в результаті буде звільнено.

Західні партнери України не задоволені Києвом. 4 грудня Держдепартамент США висловив стурбованість тим, що відбувається в Україні, заявивши, що нещодавні дії української влади «ризикують підірвати міжнародну підтримку України». Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив: «Для України є недоцільним боротися за своє тіло на Донбасі, якщо свою душу вона продала корупції». В ЄС додали, що війна Києва з НАБУ «підриває суспільну довіру до боротьби з корупцією».

Виконавчий директор Центру протидії корупції Дар'я Каленюк закликала західних партнерів ввести санкції проти вищих посадових осіб країни. Активістка вважає, що це єдиний спосіб привернути увагу Києва до проблеми.

Що б не сталося далі, ми можемо з упевненістю сказати, що терпець Заходу до Києва уривається. Сподіватимемося, що політичний клас України отримає цей меседж, поки не стало запізно.