Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Патріоти України пропонують допис Романа Кулика, котрим офіцер поділився у Фейсбуці.
Кажете, питання "23 февраля" уже лишилось у минулому, але в той же в армії ідуть повномасштабні битви за солдатські "уми").
До поста підходить "Валік із Київщини". З розкритими обіймами його перехоплює Сашка Лисичанський:
– Валик, с празничком тебя, з 23-м!
– Е-е-е-е,нє, не нада тут, я не з цих, –акуратно морозиться товариш Валентин. Саша "в ужасє", шок, розгубленість:
– Ну как же, а в какой же ты школе учился, что так плохо воспитали?
Втручаюся:
– А в якій ти армії служив строкову?
– В українській!
– Отож. Про шо тут мова?
Із неочікуваності Саша не знаходить аргументів, спопеляє нас підозрілим поглядом, презирливо махає рукою, мов, що з вас взяти, бандери, і "непереможений" чимчикує робити чай.
Плюс один утриманий на нашому боці розум).
З архіву ПУ. Як нищитимуть російські танки при наступі, Або "джавелінщики" за роботою: Штаб ООС показав новий підрозділ ЗСУ у дії (відео)
З архіву ПУ. "Окупанти викинули, як ганчірку": Розвідники ЗСУ спіймали офіцера-дезертира, який перейшов на бік ворога (фото)
З архіву ПУ. Медик стріляв влучно: Військовий фельдшер біля Станиці Луганської знищив вогневу точку противника і кількох окупантів
З архіву ПУ. Ми зобов'язані були втримати Дебальцеве. Єдине, що нам потрібно було - поповнювати боєкомплект і заповнювати втрати особового складу, - боєць ЗСУ
"Про різницю між участю й індульгенцією. Одна з найбільших проблем нашого часу – це рівняти всіх під одну гребінку. Якщо військовий – то герой, якщо виїхав у Європу – то зрадник. Насправді серед військових купа різних покидьків, які можуть утекти, укра...
"Уже писав, та ще раз треба. З усіх аргументів на користь ухилення різного ступеня довбодятлізму мене більш за все дивує "за що воювати, за цю владу?" Ем. Мені просто цікаво, а ті, хто його висувають, хоча б на секунду намагаються подумати, що говорить...
