Українські парламентарії пропонують остаточно обрубати всі зв'язки з окупованими територіями і запровадити в кримінальному кодексі відповідальність за колабораціонізм. Покаранням за співпрацю з окупаційною владою в Криму й непідконтрольній частині Донбасу має стати позбавлення волі на строк до 15 років. Відповідний законопроект днями був поданий у Верховну Раду. Кого нардепи рекомендують вважати злісними зрадниками і що їм за це буде, розбирався Апостроф, зазначають Патріоти України.
Ти - колаборант!
Автор законопроекту №6170 нардеп від "Народного фронту" Ігор Лапін розробив покрокову інструкцію з виявлення типового колабораціоніста. Отже, якщо український громадянин співпрацює з російською окупаційною владою в Криму або створеними Росією маріонетковими урядами в ДНР і ЛНР, то 100% це колаборант. Ходив на мітинги у підтримку окупантів? Підтримував їх на фейкових референдумах або навіть брав участь у незаконних виборах? Ти - колаборант.
На думку Лапіна, типового колаборанта видає і бізнес з окупованими територіями, тому ведення господарської діяльності з окупаційною владою і з будь-якими іншими суб'єктами такої діяльності на території Криму і ОРДЛО забороняється проектом закону. Відмовки з приводу того, що підприємство знаходиться в ОРДЛО, а зареєстровано в Україні, не прокотять.
Крім того, колаборанта від неколаборанта завжди можна відрізнити за "паспортом" невизнаної "республіки" або будь-яким іншим документам, отриманим з рук окупантів. Є такі документи? Ну, хоча б довідка з ЖЕКу ДНР? Ти - колаборант! Ну і природно, колаборант в квадраті той, хто входить до складу фактичних влади Криму або Л/ДНР. Правда, все перераховане не має стосунку до співробітників Міноборони, СБУ, МВС, Служби зовнішньої розвідки або Держприкордонслужби, яким довелось маскуватися під колаборантів, щоб виконати важливе державне завдання.
Карати пособників російської окупаційної влади планують строго. Для цього законопроектом пропонується ввести в кримінальний кодекс статтю про колабораціонізм, яка передбачає позбавлення волі на строк від 12 до 15 років. "Я б, звичайно, був не проти вищої міри – довічного ув'язнення залежно від рівня співробітництва та наслідків, але я розумію, що у нас суспільство гуманне і наші європейські партнери будуть критикувати нас за таку жорсткість. Тому є поняття "особливо тяжкий злочин", відповідно, амністія на таких людей не поширюється", - розповів "Апострофу" автор законопроекту Ігор Лапін.
Але є один нюанс: від відповідальності передбачають звільнити тих українців, кого тортурами і фізичним примусом змусили співпрацювати з окупаційною владою. Правда, про те, що крім тортур існують ще й загрози, які також є цілком дієвим інструментом примусу, в законопроекті не згадується.
У пояснювальній записці до проекту закону зазначається, що введення поняття "колабораціонізм" в українському правовому полі – архіважливе питання для країни. "Склалася ситуація, коли наші військові ціною власного життя і здоров'я захищають суверенітет і територіальну цілісність на сході України, а окремі громадяни успішно співпрацюють і ведуть бізнес з російською окупаційною владою, збільшуючи свої доходи. Такий стан речей в сучасних умовах є неприпустимим", - йдеться в тексті документа.
Прогалини закону
У російських ЗМІ з традиційним "співчуттям" до пригноблених руських відреагували на законопроект про заборону колабораціонізму. Пропагандисти вже встигли назвати його "фашистським механізмом", який дозволить посадити в тюрми мільйони осіб. У реальності ж заперечувати необхідність відповідальності того ж Аксьонова, Захарченка або Поклонської не можна. Правда, в кримінальному кодексі вже є стаття за державну зраду, але навряд чи її можна застосувати до тих людей, які ходили на проросійські мітинги або активно виступали за фейкові референдуми в Криму і на Сході.
"Ми прийдемо до Криму і на Донбас з українським прапором. Що ми будемо пред'являти людям, які співпрацювали з окупаційною владою? За яким законодавством ми їх будемо судити? У цьому і полягає необхідність закону: вирішити, що робити з такими людьми", - пояснює Лапін.
Разом з тим в законопроекті можна помітити ряд істотних прорахунків, які явно потребують доопрацювання. По-перше, згідно з Мінськими угодами, Україна повинна забезпечити амністію і помилування особам, які брали участь у подіях, що мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей України.Закону про амністію ще немає, а якщо він і буде ухвалений, то, очевидно, людей з кров'ю на руках ніхто не помилує, а от від переслідувань тих, хто кричав "путінпамагі" під стінами ДонОДА, потрібно відмовитися.
Але, згідно з законопроектом про заборону колабораціонізму, засудити доведеться всіх, хто розмахував російськими триколорами на Донбасі.
"Законопроекту, що передбачає кримінальну відповідальність за всі форми колабораціонізму не повинно бути, - каже в коментарі "Апострофу" юрист Ірина Лоюк. – Наявних статей кримінального кодексу достатньо для притягнення до відповідальності. Це і стаття про державну зраду, і статті про пособництво тероризму".
Другий прорахунок законопроекту полягає в тому, що не зовсім ясно, яку саме співпрацю з окупаційною владою слід вважати злочинною. Окрім участі у мітингах і референдумах, заборони на господарську діяльність, отримання документів та безпосередньої роботи у владних окупаційних органах, законопроект як одну з форм колабораціонізму визначає "будь-які інші форми співпраці з російською окупаційною владою". Які це "інші форми" – незрозуміло.
Адже, так чи інакше, жителям Донбасу і Криму, що залишилися на непідконтрольних територіях, практично щодня доводиться вступати у взаємодію з окупаційними адміністраціями при працевлаштуванні на мирну роботу, поході в міськраду для вирішення побутових питань, сплаті податків, оформленні соцвиплат.
Але Ігор Лапін заспокоює: "Є форми колабораціонізму – і це кримінально карається, а є дії, які носять ознаки колабораціонізму, наприклад, чоловік пішов працювати вчителем у школу. Це не кримінально каране діяння, тому звичайних людей покарання не наздожене".
Але у юристів інший погляд на проблему. "На жаль, такі люди теж потрапляють під відповідальність, так як у законопроекті чітко прописані винятки", - додала Ірина Лоюк.
Заборона на отримання документів від окупантів також вельми спірна норма. "У мене нещодавно померла бабуся. Природно, висновок про смерть, документи з моргу і багато інших я отримувала від "поліції ДНР" і місцевих "органів" реєстрації. А що було робити? Є якийсь інший варіант?" – скаржиться дончанка Ольга Савченко.
Нарешті найбільш недолуга норма законопроекту – це заборона на господарську діяльність з підприємствами, які знаходяться в ОРДЛО або Криму. Адже якщо російська влада визнається законопроектом окупаційною, то чому на Сході і в Криму з окупантом не можна вести бізнес, а в Москві і Саратові вже можна? За логікою потрібно було б обрубати всі економічні зв'язки з окупантом, але законів, що забороняють українцям вести бізнес з росіянами немає, відповідно, законопроект породжує політику подвійних стандартів.
Колаборанти без війни
За словами експертів, підходити до вирішення питання колабораціонізму законодавчим нахрапом – невірно. "Адекватні дослідники конфліктів сходяться на думці – якщо конфлікт заснований на сепаратизмі, силові методи найгірші. Необхідна політика м'якого зближення, потрібно вигравати війну в головах людей. Європейське співтовариство вивело свої принципи захисту державності, починаючи їх створювати ще з 1945 року, для подолання наслідків нацизму, а потім і тоталітаризму.
В основу цих принципів лежить обмеження прав людей, які помилилися, але не мають крові на руках. Ці обмеження стосуються можливості бути призначеним на державні посади або бути обраним в органи влади, щоб захистити державу від нелояльного до неї відношення", - резюмує Ірина Лоюк.
Політолог Андрій Бузаров вважає, що шанси у законопроекту №6170 бути ухваленим нардепами досить низькі. "Колабораціонізм — це термін, який використовується в умовах оголошеної війни. Коли президент говорить, що у нас немає військового стану, терміни, які характерні для воєнного часу, не будуть підтримані офіційною владою. Можливо, частина депутатів з "Самопомочі", наприклад, і інших партій підтримають цей законопроект, але не президент", - упевнений експерт.
Усього виготовили лише 20 купе Ford Mustang McLaren. Заряджена версія купе вирізняється обвісом, розширеними крилами та пластиковим капотом. У США виявили покинутий раритет – Ford Mustang McLaren 1982 року. Унікальний спорткар простояв три десятиліття ...
Верховна Рада в четвер, 21 листопада, прийняла в першому читанні законопроєкт про безпеку в закладах загальної середньої освіти. Водночас у проєкті не передбачено фінансування забезпечення такої можливості. Про це сказав народний депутат Микола Княжиць...