Якщо Євромайдан став відродженням української нації, то Помаранчева революція стала її зародженням - журналіст

Всі вже давно змирилися з тим, що українська Помаранчева революція 2004 року провалилася. Але з часом цей вердикт здається все менш переконливим. Коли безпосередні політичні цілі революції так і залишилися невиконаними (згадати хоча б гасло "бандитам – тюрми"), її вплив у ширшому сенсі, можливо, недооцінили. Але якщо подивитися на перший Майдан з точки зору сьогоднішнього міжнародного протистояння путінській Росії, стає зрозуміло: Помаранчева революція – переломний момент для всієї пострадянської ери." Про це пише на сайті Новое время журналіст Пітер Дікінсон, передають Патріоти України.

Джерело кремлівських кошмарів

З точки зору РФ, Помаранчева революція стала точкою неповернення, яка переконала Москву зайняти агресивну позицію щодо Заходу. Кремль був не готовий до українських протестів у листопаді 2004 року. Ба більше – не вірив, що Захід підтримає вимоги мітингувальників. І коли це сталося, зміг відповісти лише звинуваченнями у бік ЄС і США в організації протесту.

Саме ця параноїдальна реакція визначила відносини Росії з Заходом. Навіть зараз Помаранчева революція ятрить колективну свідомість Кремля. Популярний серед російської політичної еліти термін "кольорова революція" відображає історичне значення, яке досі надають протестам в Україні, вважаючи символом західної зради після закінчення Холодної війни.

До Помаранчевої революції Володимир Путін намагався здаватися надійним партнером і союзником демократичного світу. Революція в Україні все змінила, вперше наділивши його роллю лиходія. Нахабний приїзд Путіна до Києва напередодні президентських виборів восени 2004 допоміг розпалити революцію і надав особистісний характер приниженню Росії. Що викликало почуття образи і зради у Москви, які досі отруюють відносини РФ із Заходом.

Шлях до гібридної війни

У відповідь на події 2004 року Росія впевнено пішла шляхом, який привів до нинішнього націоналістичного авторитаризму. Після Помаранчевої революції Путін переслідує активних представників громадянського суспільства та "іноземних агентів". Кремль створив патріотичні пропутінські групи молодих людей, щоб ті ні в якому разі не пішли за прикладом українських студентів, які виступали за демократію.

Зухвалою відповіддю на помаранчеві стрічки майдану стали оранжево-чорні георгіївські стрічки, як символ гордості перемоги Червоної Армії над нацизмом. Через десять років, ці ж стрічки перетворилися в головний символ гібридної війни Росії проти України. А роль ворогів Кремля в пресі замість ісламських фундаменталістів і чеченців зайняли якісь "люди Заходу". У тому, що Україна відмовилася від возз'єднання з Росією, звинуватили "фашистів" і "екстремістів-русофобів".

Інформаційна війна з боку РФ теж стала результатом реакції Москви на Помаранчеву революцію. Майдан-2004 отримав широку підтримку міжнародних ЗМІ. Репортажі іноземних кореспондентів зміцнили підтримку українських протестів у світі, демонізувавши при цьому Кремль і його ставлеників.

Таке фіаско змусило Кремль почати власну інформаційну атаку. Мовлення Russia Today стартувало в грудні 2005 – менше ніж через рік після Помаранчевої революції. Незабаром канал став майданчиком для антизахідних поглядів, відображаючи антагоністичний підхід до міжнародних відносин, який Росія прийняла після української революції. Тоді ніхто не знав, що це відкриє шлях гібридній війні десять років потому.

Нова українська глава

Помаранчева революція змінила українське суспільство. Перед початком протестів у 2004 році держава активно тиснула на ЗМІ. Відмова від державної цензури стала однією з основних трансформацій, запущених Помаранчевою революції. У перші дні протестів національні телеканали публічно виступили проти пропаганди і відкинули спроби продовжувати цензурувати новини. З того часу українські медіа стали відносно вільними від цензури влади. Навіть чотири роки президентства Януковича довели, що посадити джина назад у пляшку вже не вдасться. В сучасних українських ЗМІ є проблеми і корупція, але безпосередньо держава їх не контролює.

Крім того, протести докорінно змінили ставлення до української ідентичності. Помаранчева революція стала першою історичною подією після отримання країною незалежності, що зруйнувала уявлення про Україну, як про частину "русского мира". До 2004 року Україна залишалася заручницею радянського мислення, яке беззастережно пов'язувало долю країни з Росією. Помаранчева революція розбила цю ілюзію і вперше змусила мільйони українців розглядати свою країну як незалежного геополітичного гравця.

Після 2004 року українці по-іншому дивляться на внутрішню політику. Революція надихнула нове покоління політиків і дала поштовх громадянському суспільству. Багато хто з нинішніх депутатів-реформаторів пройшли політичне хрещення як активісти або журналісти в часи Помаранчевої революції.

По всій Україні фаталізм і пасивність пострадянських часів змінилися культурою активізму, яка пережила політичне розчарування наступних років і зробила можливим Євромайдан. Без імпульсу Помаранчевої революції дії добровольців, які врятували Україну в 2014 році, були б неможливі.

Важливість подій не завжди очевидна, але зміни останніх трьох років підкреслили історичне значення і силу протестів взимку 2004 року. Якщо Євромайдан став відродженням української нації, то Помаранчева революція стала її зародженням. Може вона і не досягла першорядних цілей, але перша пострадянська революція змінила весь геополітичний ландшафт Східної Європи і змінила сприйняття українцями самих себе. Вона заслуговує більш значущого місця в історії.